ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ, УЧАСНИКІВ ДОБРОВОЛЬЧИХ ФОРМУВАНЬ І ЦИВІЛЬНИХ ОСІБ, ЯКІ БУЛИ СТРАЧЕНІ, ЗАКАТОВАНІ АБО ЗАГИНУЛИ У ПОЛОНІ
28 липня – тепер назавжди закарбовано в українському календарі як День пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
Ця дата має особливе значення. Саме в ніч з 28 на 29 липня 2022 року стався один із найстрашніших злочинів цієї війни – російські війська здійснили обстріл Волноваської виправної колонії біля Оленівки, де перебували десятки українських військовополонених-оборонців “Азовсталі”.
Унаслідок цього жахливого теракту загинули щонайменше 53 українські Захисники та Захисниці, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Цей цинічний і безжальний злочин проти наших воїнів – кричуще порушення норм міжнародного гуманітарного права та демонстрація звірства й абсолютної аморальності росії.
Ми не маємо права забути цю криваву трагедію – як і всі інші катування та вбивства наших людей у ворожому полоні. Ні сьогодні, ні в майбутньому.
Цей біль – у серці назавжди. Пам’ятаємо і не пробачимо. І зробимо все, щоб світ дізнався правду.
Сьогодні в пам’ять усіх убитих, закатований, замордованих у російському полоні, усіх, хто життя своє поклав за Україну, квіти вдячності лягли до святого місця – пам’ятних світлин загиблих земляків на Алеї Героїв у Студениках. 37 найкращих у світі людей, чиїсь батьки, брати, діти – найдорожчі люди поклали життя своє у різних куточках України, щоб зберегти нашу Незалежність. За це стоять наші Захисники, за це бореться нині Україна.
Вшанувати пам’ять полеглих прийшли представники виконавчого апарату, старости сільських рад, працівники культури, близькі та рідні загиблих, небайдужі громадяни.
Хвилина мовчання пронизала тишу стогоном, квіти вдячності лягли до сіті-лайтів.
«Немає слів, щоб виразити глибину нашого горя, але клекоче у грудях від ненависті. Підлий ворог продовжує нищити нашу землю, його звірства вражають жорстокістю та звірячою люттю. Він не може перемогти нас на полі бою, тому намагається зламати морально. Але не діждеться… Маємо стояти єдиним фронтом, підтримувати ЗСУ, донатити і бути поруч із земляками, що втратили рідних через війну.
Незагойним болем у серцях рідних ці втрати, їх не лікує час, вони кривавими ранами ятрять душу. Цього не можна забути, цього не можна пробачити. Але найкращою пам’яттю про кожного загиблого буде наша стійкість та єдність, наша нескореність. Тримаємо стрій, бережемо один одного і Україну! За нами Бог, за нами правда! Слава Україні!», – зазначила голова Студениківської громади Марія Лях.