Сьогодні, 29 липня, у громаді приспущені державні прапори. Це мовчазний знак скорботи й пам’яті, ще одне свідчення обірваного життя захисника України, який загинув на полі бою.
Кодимщина і село Серби попрощалося із

РОСТИСЛАВОМ ОЛЕКСАНДРОВИЧЕМ ХОРТЮКОМ,

який шукав шлях додому довгих два роки.

Він жив у мальовничому куточку села, де три ставки й природа дарували йому відчуття суто українського дому. Там він знаходив спокій і силу, які згодом переніс на поле бою. Ростислав зробив власний, чоловічий вибір захищати ось це українське, рідне й неповторне, те, що за будь-яку ціну потрібно берегти. Проживати в іншій країні, тоді, коли його рідна несе важкий тягар війни, стало випробуванням на міцність і, спаливши той ненависний паспорт на кордоні, повернувся боронити нашу державу. Його рішення було поверненням до свого коріння і істини, бо справжня сила народжується там, де серце б’ється в унісон із землею. Ось така ще одна велична історія і доля людини у великій війні. Та смерть Ярослава – це не крапка і забуття. Він став для нас сонцем вдень і яскравою зіркою вночі. Його світло не згасне, бо воно народжене великою любов’ю й жертовністю заради майбутнього.

Про це на громадянській панахиді прощання у проникливих словах говорили заступник міського голови Руслан Онуфрієнко, староста села Віктор Прокопчук, ієромонах, настоятель церкви Святого Архістратига Божого Михаїла ПЦУ отець Нестор, офіцер РТЦК та СП Тетяна Грініч, директор гімназії Оксана Трембовецька. Кожен із них висловив співчуття родині, яка втратила найдорожчу людину, і наголосив: пам’ять про подвиг Героя житиме в серцях громади.

На кладовищі трикратний салют став завершенням земного перебування Ростислава з нами у цьому світі. Нехай Ангели Небесні приймуть його душу й поведуть до світла, де немає болю й війни. Для нас, своїх земляків, він залишиться воїном і величним символом мужності та любові.

Ростислава поховали у 33 років — у тому самому віці, коли був розп’ятий Ісус Христос. Саме так на світ з’являються Спасителі: ті, хто бере на себе тягар боротьби й віддає життя за інших, несе світло поперед нас.

Карбуємо, громадо, у пам’яті це ім’я:

РОСТИСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ ХОРТЮК

Солдат, військовослужбовець 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону в/ч А4699 загинув в районі населеного пункту Желанне під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини

05.01.1993 – 01.08.2024

Вічна і нетління пам’ять захиснику України Ростиславу!
Слава Україні!
Героям слава!