За кожним словом «зниклий безвісти» стоїть людська доля. Стоїть син, чоловік, батько, брат, який став на захист України. Стоїть родина, яка щодня прокидається з надією і засинає з молитвою. Для них війна не закінчується ні на день.

Серед таких Героїв — Ігор Доманчук. Він став на захист рідної землі, виконав свій військовий обов’язок і досі залишається серед тих, кого чекають, шукають і вірять у його повернення. Ми не маємо права забути його ім’я і не маємо права припинити чекати.

28 липня , у день, коли Ігорю мало б виповнитися 52 роки, на території Свято-Покровської церкви сіл Владична – Ширівці відбулася особлива подія. Було освячено символічну солдатську могилу та звершено молебень за всіх українських Захисників і Захисниць.

У спільній молитві об’єдналися рідні військових, жителі громади, духовенство, представники органу місцевого самоврядування, та всі, хто розуміє ціну свободи. Кожна запалена свічка, кожна молитва й кожне добре слово стали знаком пам’яті, вдячності загиблих воїнів @та віри в повернення тих, хто досі вважається зниклим безвісти.

Особливе місце в цій події належить мамі Ігоря — Ганні Василівні. Попри невимовний біль материнського серця, вона продовжує жити вірою, підтримувати українських військових, допомагати Збройним Силам України та берегти пам’ять про всіх Захисників. Саме завдяки її силі духу, любові до сина й шані до кожного воїна це місце стало символом пам’яті, надії та незламності.

Щиро дякуємо Ганні Василівні за її мужність, за добрі справи, за віру, яка надихає інших не здаватися, і за приклад того, як навіть через біль можна нести людям світло, пам’ять і надію.

Нехай Господь береже всіх наших Захисників, дарує сили їхнім родинам, а Україні — справедливий мир і щасливе повернення кожного, хто досі вважається зниклим безвісти.

Вічна шана нашим Героям.

Віра та надія на повернення тих, кого чекають.

Слава Україні!