З глибоким сумом повідомляємо про трагічну загибель військового з нашого краю – Веклинця Михайла Михайловича. 27 липня 2026 року родина отримала офіційне сповіщення, яке обірвало останню надію. Михайло віддав своє життя за свободу та незалежність України. Це непоправна втрата для всієї Софіївської громади.

Народився Михайло 7 червня 1983 року в селі Володимирівка, яке нині належить до Миколаївського старостинського округу. З дитинства він був працьовитим і чесним, після школи з 2000 року працював трактористом та комбайнером. Його поважали односельці за доброту та щирість. Він був справжнім господарем на землі.

Найважливішою для Михайла була сім’я: кохана дружина та дві донечки. Він мріяв виростити їх щасливими та дочекатися миру. Саме заради їхнього майбутнього він взяв до рук зброю. Його любов до рідних була безмежною.

10 листопада 2024 року Михайло був призваний до Збройних Сил України. Служив старшим стрільцем-оператором механізованого відділення у механізованій роті одного з батальйонів. Вірний військовій присязі, він мужньо виконував свій обов’язок. Він не вагаючись став на захист Батьківщини.

У січні 2025 року звістка про зникнення безвісти розірвала серце рідних. Довгі місяці вони жили надією, молилися та чекали. Але, на жаль, дива не сталося. 27 липня 2026 року загибель військового підтвердили офіційно. Це стало страшним ударом для всіх, хто знав Михайла.

Софіївська селищна рада глибоко сумує разом з родиною та висловлює щирі співчуття. Ми низько схиляємо голови перед мужнім Воїном, який захищав нас ціною власного життя. Вічна пам’ять Герою! Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях.

Прощання з військовим Веклинцем Михайлом Михайловичем відбудеться 3 серпня 2026 року о 13:00 на Центральному кладовищі міста Кривий Ріг. Запрошуємо всіх небайдужих віддати шану захиснику та підтримати родину. Для односельців буде організовано транспорт: виїзд з села Володимирівка о 10:00 ранку. Приходьте, щоб провести Героя в останню путь.

Ця трагедія нагадує нам про високу ціну, яку платить український народ за свободу. Пам’ять про Михайла Веклинця назавжди залишиться в наших серцях. Нехай його жертва не буде марною – ми маємо бути гідними його подвигу. Ми висловлюємо глибоку шану всім захисникам України, які віддали свої життя за наше майбутнє.