6 серпня минає 11 років від дня загибелі Олега Костюка, захисника України. Олег Костюк народився у 1981 році в місті Ромни на Сумщині. Він працював водієм вантажівки та захоплювався футболом, мав звичайне життя. Але з початком Революції Гідності Олег Костюк не зміг залишитися осторонь. Він приїхав до Києва ще до розгону студентів, звільнившись з роботи, і брав участь у протестах. Під час протистоянь він зазнав струсу мозку, але це не зламало його. Повернувшись у рідні Ромни, Олег Костюк став одним із засновників місцевої Самооборони. Він активно допомагав організовувати волонтерський рух та підтримував українських військових. Однак Олег хотів бути на передовій, тому наполегливо домагався можливості потрапити на фронт. Влітку 2015 року він приєднався до окремої зведеної штурмової бригади «Карпатська Січ». Свою першу ротацію Олег Костюк пройшов у селі Піски на Донеччині. 6 серпня 2015 року, приблизно о 18:00, під час бойового чергування на позиції поблизу села Опитне, на висоті «Джокер», що біля Донецького аеропорту, Олег Костюк загинув. Ворожа міна калібру 82-мм влучила прямо в позицію. Воїн помер миттєво, віддавши своє життя за Україну. Тіло Олега Костюка поховали у місті Ворожба на Сумщині. За свою мужність та відданість Українському народові Олег Костюк був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня у січні 2016 року. Він залишив по собі дружину та прийомну доньку. Річниця його загибелі — це нагода згадати всіх героїв, які полягли у війні на сході. Пам’ять про Олега Костюка живе у наших серцях. Ми схиляємо голови перед його мужністю, самопожертвою та любов’ю до Батьківщини. Вічна пам’ять Герою! Герої не вмирають!