«Україна завжди радіє, коли вдається повернути з російського полону наших людей. Повернути додому. Воїнів, цивільних. Це надзвичайно складно, але ми робимо все, що можна, щоб обміни відбувались.

Проте найскладніше повертати не дорослих, а дітей. Маленьких українців, які вкрадені в рідних. Дітей, які вивезені з тимчасово окупованої нашої території – вивезені в Росію. І яких Росія намагається сховати.

Ніхто сьогодні не скаже точно, скільки їх. Ми знаємо про десятки тисяч. Це й зовсім маленькі діти, і підлітки. Ті, у кого є рідні в Україні. І ті, чиї рідні, на жаль, загинули від російських ударів.

Кожна дитина, яка повернулась додому в Україну, – це щастя. Але всіх – всіх маємо повернути.

Ми хочемо справжнього миру для України – для нашої землі та для всіх наших людей. І це справедливо. Справедливо – повернути додому всіх, кого війною хотіли дому позбавити. Мир має бути надійним».

Звернення Володимира Зеленського наприкінці 984-го дня війни.