Сьогодні, 9 серпня, минає три роки з дня загибелі нашого земляка, Героя — Стоцького Григорія Йосиповича. Його життя було прикладом мужності, любові до родини та відданості Україні.

Григорій народився 29 травня 1992 року в селі Кочище на Білорусі. Разом із мамою Зінаїдою Григорівною переїхав до України, у село Владівка на Житомирщині. Він pic зростав у великій дружній родині, де мав трьох сестер та трьох братів. У 2007 році закінчив Владівську школу, навчався у Малинському професійному ліцеї, а потім здобув професію тракториста в смт Бородянка. Саме там він зустрів своє кохання — майбутню дружину, з якою прожив 15 щасливих років.

Разом із сім’єю оселився в селі Купеч, де розбудовував власне господарство. Григорій працював кочегаром у школі села Ходаки, захоплювався технікою та автомобілями. Найбільшою його гордістю були донечки — Мирослава та маленька Мілана.

14 лютого 2023 року Григорій без вагань встав на захист Батьківщини, вступивши до Збройних Сил України. Служив кулеметником у 403 окремому стрілецькому батальйоні (в/ч А4835). Брав участь у боях на Харківському напрямку.

9 серпня 2023 року поблизу села Борівська Андріївка Ізюмського району Харківської області солдат Стоцький Григорій Йосипович загинув, виконуючи військовий обов’язок, віддаючи найцінніше — своє життя за свободу та незалежність України.

Три роки болю та невимовного суму для матері, дружини, донечок, братів, сестер та всієї громади. Схиляємо голови у глибокій шані перед світлою пам’яттю Героя. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Його подвиг — це наш спокій та можливість жити далі. Вічна пам’ять та шана Воїну Григорію! Герої не вмирають!