Сьогодні, 5 липня, Теплицька громада схилила голови у жалобі, проводжаючи у останню земну дорогу загиблого Захисника України – Віталія Валерійовича Грисюка.

Віталій народився 6 січня 1986 року, проживав у селі Карабелівка. Після закінчення Степанівської школи навчався в Уманском коледжі механізації, працював за спеціальністю. Був чудовим сім’янином – разом із дружиною виховував двох прекрасних донечок.

У січні 2025 року Віталій став на захист Батьківщини. Служив стрільцем-снайпером 2 десантно-штурмового відділення у складі легендарної 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ДШВ.

10 березня 2025 року він пішов на бойову позицію, а з 18 березня 2025 року вважався зниклим безвісти в районі населеного пункту Гоголівка Суджанського району Курської області.

501 день невідомості, щоденних молитов та надії розбилися об жорстоку реальність війни. Після тривалих ДНК експертиз підтверджено невтішну новину – солдат Грисюк Віталій Валерійович загинув під час виконання бойового завдання саме тоді, 18 березня 2025 року, поблизу н.п. Гоголівка, до кінця виконавши свій військовий обов’язок.

Біль, сльози та невимовний сум… Кожен крок жалобної процесії відгукувався важким болем у серцях тих, хто прийшов віддати шану Віталію Валерійовичу.

Церемонія поховання відбулася з усіма військовими почестями.
Державний Прапор України, що огортав домовину Воїна, передали його матері, як символ синової мужності та відданості Україні. Поховали бійця на місцевому кладовищі під звуки Державного Гімну.

Віталій не дожив до перемоги, але став її невіддільною частиною. Він із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним військовій присязі, українському народу та Україні.

Всією Теплицькою громадою висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та всім, хто знав і любив Віталія.

Вічна пам’ять і слава Герою🇺🇦