Дорога громадо!

Сьогодні минають другі роковини з дня загибелі молодого Захисника України, жителя Скулина Андрія Володимировича Рабенка.

Андрій народився у Ковелі, а згодом разом із родиною переїхав до Скулина. У 2021 році закінчив місцевий ліцей та вступив до Луківського професійного аграрного коледжу.

Рідні та близькі згадують Андрія як щирого, веселого й дружелюбного хлопця. Попереду в нього було життя, сповнене планів, мрій і звичайних для його віку радощів. Та війна змусила зробити вибір, який назавжди змінив його долю. Андрій долучився до місцевого добровольчого формування територіальної громади, а згодом свідомо обрав військовий шлях і вирушив туди, де точилася справжня боротьба за Україну.

13 березня 2024 року Андрій підписав контракт із Збройними Силами України. Служив гранатометником механізованого батальйону ВЧ А7028. За короткий час військової служби проявив себе як сміливий і відважний воїн.
Вдома на нього чекали батьки, сестра, бабуся та дідусь. Чекали на повернення сина, брата, онука — ще зовсім молодого чоловіка, якому б жити, будувати плани, створювати власне майбутнє…

Солдат Андрій Рабенко загинув під час зачистки населеного пункту Торецьк Донецької області. У районі оборони він отримав поранення, несумісні з життям. До останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові, віддавши життя за Україну, її свободу й незалежність.

За мужність і відвагу, проявлені під час захисту України, Андрія Рабенка посмертно удостоєно ордена «За мужність» ІІІ ступеня.

Два роки минули від того дня, коли його життя обірвалося. Та пам’ять про Андрія залишається з його родиною, друзями, односельцями та всіма, хто його знав.

Вічна шана Захиснику України.
Світла пам’ять Андрію Рабенку!