Шановні жителі Вільшанської громади!!!
Вчора, 8 липня, на колінах, живим коридором пошани ми зустрічали мужнього Воїна, хороброго Захисника, нашого Земляка, який повернувся “НА ЩИТІ” до рідної домівки. Відучора ще один жовто – блакитний стяг замайорів над місцевим цвинтарем. Адже саме тут, у нашій мальовничій Зеленій Діброві знайшов свій вічний спокій наш Захисник.
Остання земна дорога до маминої домівки та місця вічного спочинку була встелена яскравими літніми квітами — як символом нев’янучої пам’яті та глибокої вдячності за кожен наш мирний ранок.
Вчора громада віддала останню шану людині світлої долі та незламного духу – Пальчевському Вадиму Володимировичу. Біль від цієї втрати не вщухне ще довго, адже кривава війна вирвала з наших лав мужнього Воїна, а в близьких забрала найдорожчу людину, залишивши пустку, яку не заповнити жодними словами…
Народився наш Герой 17 лютого 1998 року в селі Мирне Гуляйпільської громади Пологівського району Запорізької області. Навчався, закінчив 9 класів Мирненської загальноосвітньої школи № 3. Після закінчення школи вступив до Запорізького Вищого професійно – технічного училища «Моторобудівник», в якому і навчався з 2013 – го по 2016 рік. Після настання свого повноліття, наш Герой юним вісімнадцятирічним хлопцем у 2017 році доєднався до лав Збройних Сил України, присвятивши себе найблагороднішій професії – захисту Батьківщини. Упродовж дев’яти років Вадим стійко, мужньо та віддано виборював свободу України, боронив державу та кожного з нас. Його відвага, почуття обов’язку та незламний дух є прикладом справжнього патріотизму та героїзму. Дев’ять років поспіль він пройшов крізь найпекельніші бої, віддаючи всього себе боротьбі за рідний дім і наше мирне завтра.
Повномасштабне вторгнення теж зустрів на бойовому посту, бравши участь у боях на найгарячіший напрямках. Останнім часом ніс службу у званні старшого сержанта на посаді головного сержанта – командира відділення взводу безпілотних авіаційних комплексів роти вогневої підтримки 1 -го штурмового батальйону вже легендарного 1-го штурмового полку імені Героя України Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі».
Після початку повномасштабного вторгнення та окупації її малої батьківщини була вимушена залишити свою Гуляйпільщину, рідну домівку, друзів, знайомих, нажиті протягом життя достаток та майно і втікати від війни мама нашого Воїна Катерина Валеріївна Пальчевська. І волею долі оселитися у мальовничому селі Зелена Діброва нашої громади. І Вадим не раз би ще навідав нашу громаду, яка стала для нього рідною домівкою, як і для його мами. Не дивлячись на всі тяготи та незручності військового життя, встиг Вадим надбати і чарівну дружину Ірину, адже був красивим молодим хлопцем, улюбленцем дівчат. Та двійко чудових діточок – чотирирічного Давида та півторарічну Софійку.
Але під час виконання одного з бойових завдань поблизу села Вільне Синельниківського району Дніпропетровської області 23 липня наш Воїн отримав важкі поранення. Після евакуації з поля бою був доставлений до Дніпропетровської обласної лікарні імені Мечникова, де розпочався чергова його битва, битва за життя… І наш Герой до останнього тримав цей бій, вірячи у свою перемогу, у перемогу всього українського народу. Але, 1 серпня серце Воїна не витримало. І він пішов у вічність…
Ще одне життя обірване ворогом, але пам’ять жива!
Дорогі рідні та близькі загиблого! Ми всі сумуємо разом з вами. Ми розуміємо, що для вас Вадим був цілим світом, вашим сонцем і силою. Жодні слова не загоять рани, але знайте, що його подвиг — це світло, яке вестиме нас крізь темряву до самої Перемоги. Він назавжди лишиться в наших спогадах. Наша громада, вся Україна втратила ще одного свого сина, який віддав усе за нашу свободу і мирне небо.
Те що Вадим Володимирович Пальчевський віднайшов свій вічний спокій і захищатиме нашу державу з небес саме на цвинтарі у Зеленій Діброві, є честю для нашої громади, яка завжди пам’ятатиме свого Героя. Спи спокійно, дорогий Воїне. Віднині і назавжди ти будеш нашим Земляком!!! Ти повернувся на вічний спочинок у землю, яку захищав ціною власного життя.
Твоя жертва не буде забута, і ми ніколи не перестанемо дякувати тобі за наше майбутнє.
ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!!!