Олександр Шарпар — молодший сержант, який добровільно став на захист України у червні 2022 року. Його шлях у війську розпочався в Одесі, де він проходив службу на радіолокаційній станції. Згодом він опанував фах оператора безпілотних літальних апаратів. Він виконував бойові завдання на Запорізькому, Донецькому та Харківському напрямках, забезпечуючи розвідку та підтримку підрозділів.

Він обіймав посаду командира відділення управління штабу взводу управління самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4941. За особисту мужність і відвагу молодший сержант Олександр Шарпар був нагороджений Президентом України орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ця нагорода стала визнанням його внеску в оборону держави, відданості побратимам і готовності ризикувати життям заради України.

Загинув воїн 9 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Васильцівка Куп’янського району Харківської області. Він віддав найцінніше — власне життя — за свободу та незалежність України. Його історія є прикладом справжньої мужності, самопожертви та любові до рідної землі.

Молодший сержант Олександр Шарпар служив у лавах Збройних Сил України, був командиром відділення управління штабу взводу управління самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4941. Він не шукав слави, а просто виконував свій обов’язок. Його бойовий шлях охоплює найгарячіші напрямки: Запорізький, Донецький і Харківський. Як оператор БПЛА, він забезпечував розвідку та підтримку підрозділів, допомагав побратимам ухвалювати важливі рішення на полі бою.

Вічна пам’ять і слава Герою! Олександр Шарпар назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, побратимів та всіх, хто цінує подвиг українських воїнів. Його приклад нагадує, якою ціною дається мир і свобода. Схиляємо голови перед подвигом молодшого сержанта Олександра Шарпара. Нехай пам’ять про нього буде вічною, а його жертовність — нагадуванням про важливість єдності та підтримки захисників України.

Олександр Шарпар загинув у Васильцівці Куп’янського району Харківської області. Ця втрата болем відгукується в усіх, хто знав його особисто та хто шанує героїзм українських військових. Він був не лише воїном, а й людиною з великим серцем, яка обрала шлях захисту України добровільно. Його відданість військовій справі, професіоналізм оператора БПЛА та лідерські якості командира відділення заслуговують на глибоку повагу.

Сьогодні ми згадуємо Олександра Шарпара як справжнього патріота, який боровся за майбутнє України. Його нагорода — орден «За мужність» ІІІ ступеня — є свідченням визнання на державному рівні. Але найбільша нагорода — це пам’ять народу. Ми маємо берегти її та передавати наступним поколінням. Вічна пам’ять і слава Герою Олександру Шарпару!