12 вересня Лугинщина схиляє голови у пам’ять про Захисника України — Соботюка Олександра Васильовича. Цього дня два роки тому, 12 вересня 2024 року, Україна втратила свого Героя, який народився 17 лютого 2000 року в селі Повч Лугинської громади. Соботюк Олександр Васильович загинув, захищаючи нашу державу, її свободу та незалежність. Його життя обірвалося надто рано, але пам’ять про нього назавжди залишиться з нами.

Для Лугинщини ця втрата є особливо болючою. Соботюк Олександр Васильович народився і виріс у селі Повч, тут ходив до школи, тут його знали як щиру та працьовиту людину. Коли країна опинилася в небезпеці, він не залишився осторонь. Його вибір — захищати Україну — був вибором справжнього патріота. Нині земляки згадують його з теплом і вдячністю.

Щоранку о 9:00 ми вшановуємо пам’ять усіх, чиї життя забрала війна, та схиляємо голови перед мужністю українських Захисників і Захисниць. У Лугинській громаді добре знають, якою ціною дається мир і спокій. Соботюк Олександр Васильович був не просто воїном — він був сином, другом, односельцем, людиною, яка любила рідний край і мріяла про майбутнє. Війна забрала його, але не забрала нашу вдячність.

Вшанування пам’яті Захисника України — це не лише слова. Це наш обов’язок перед тими, хто віддав найцінніше. Лугинщина пам’ятає Олександра, і його ім’я назавжди вписане в історію громади. Ми схиляємо голови у скорботі перед світлою пам’яттю Олександра Васильовича. Висловлюємо щирі співчуття його рідним і близьким та розділяємо біль непоправної втрати. Подвиг Героя назавжди залишиться в пам’яті Лугинщини, а його ім’я — серед тих, кого ми згадуємо з вдячністю та шаною.

Пам’ять про Героя з села Повч живе в серцях земляків. Лугинська громада, вшановуючи Соботюка Олександра Васильовича, закликає не забувати про ціну свободи. Кожен, хто знав Олександра, згадує його добрим словом. Він був прикладом мужності, відданості та любові до України. Сьогодні ми не можемо повернути час назад, але можемо зберегти правду про війну та про тих, хто боронив нашу землю.

Соботюк Олександр Васильович назавжди залишиться в пам’яті Лугинщини. Його подвиг — це нагадування про те, що свобода не буває безкоштовною. Ми пам’ятаємо. Ми не забудемо. Вічна пам’ять і шана Захиснику України. Немає більшої жертовності, ніж віддати життя за Батьківщину. Світла пам’ять про Олександра Соботюка житиме вічно.