Втрата, біль і сум знову торкнулися Лубенщини. Вересень приніс у домівки лубенців не лише прохолоду, а й журбу за загиблими захисниками, які повертаються додому на щиті. Знову горе, сльози та молитви у нашій громаді. Дружинець Олександр Сергійович – мужній воїн, який віддав найдорожче за Україну, її свободу і незалежність.

23 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку фронту загинув наш земляк – стрілець стрілецького відділення взводу стрілецької роти військової частини, солдат Дружинець Олександр Сергійович. Він мужньо виконав військовий обов’язок у бою за Україну.

Олександр Сергійович народився 17 квітня 1984 року в селі Вовчик на Лубенщині. Повну загальну середню освіту здобув у Вовчицькому ліцеї ім. В.Ф. Мицика. У 2002–2004 роках пройшов строкову військову службу в навчальному центрі «Десна». Після служби тривалий час працював будівельником у Києві. Згодом створив сім’ю. У подружжя народилися син і донька. Для дружини Олександр став надійним чоловічим плечем, а для дітей – турботливим батьком.

Він був доброю, щирою, безвідмовною людиною. Мав багато друзів, користувався повагою односельців. Олександр Сергійович знав, що таке справжня дружба: завжди був готовий прийти на допомогу та залишатися поруч, коли хтось із рідних чи друзів потребував підтримки. На нього можна було покластися. Запитати поради, поділитися успіхами чи невдачами – вмів і вислухати, і дати слушну пораду.

Олександр глибоко шанував своїх батьків, цінував кожну хвилину, проведену у колі родини. У січні 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Боронив державу від ворога на гарячих напрямках фронту. Боєць із позивним «П’ятнадцятий» мужньо виконував усі поставлені бойові завдання. Під час одного з них перестав виходити на зв’язок. Рідні не втрачали надії на його повернення. У вересні 2026 року ці сподівання обірвалися: після проведення ідентифікації було офіційно підтверджено його загибель.

Дружинець Олександр Сергійович назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав, як мужній воїн, який віддав найдорожче – своє життя, за Україну. Вічна шана герою.

Висловлюємо глибокі співчуття мамі, батькові, дружині, синові, доньці, брату, всім рідним і друзям захисника. Розділяємо біль вашої втрати та схиляємо голови у скорботі. Вічний спокій тобі, воїне. Царство Небесне.

Прощання з Дружинцем Олександром Сергійовичем відбудеться 25 вересня о 12 годині у с. Вовчик на майданчику біля краєзнавчого музею. Панахида за загиблим відбудеться цього дня об 11 годині за адресою: с. Вовчик, вул. Шевченка, 76.