Ще одна трагічна сторінка болю закарбувалася в історії Барської громади. На Донеччині, під час проходження військової служби, раптово зупинилося серце нашого земляка — солдата Володимира Богданюка, жителя села Козарівка. Володимир Богданюк став до лав Збройних Сил України, аби боронити рідну землю від ворога. У складі інженерно-саперного взводу механізованого батальйону військової частини А1962 він сумлінно виконував свій військовий обов’язок, працюючи водієм-машиністом екскаватора та розбудовуючи захисні позиції для своїх побратимів.

16 вересня 2026 року в районі населеного пункту Билбасівка Краматорського району Донецької області життя Воїна передчасно й трагічно обірвалося. Він був зовсім молодим, мав попереду стільки планів та мрій, але віддав свої сили й молоді роки служінню Батьківщині, залишивши по собі світлу пам’ять та незагоєну рану в серцях кожного з нас. Він віддав найцінніше — своє життя — за мирне небо над нашими містами й селами.

Барська громада висловлює глибокі та щирі співчуття матері, усій родині, близьким, друзям та побратимам Володимира. Немає у світі слів, здатних розрадити це важке материнське горе та вгамувати біль непоправної втрати. Сумуємо разом із вами, низько схиляємо голови у скорботі та віддаємо шану світлій пам’яті Захисника.

Володимир Богданюк назавжди залишиться у пам’яті земляків як мужній, працьовитий і щирий син України. Він не шукав слави, а просто виконував свій обов’язок — захищав те, що було для нього найдорожчим: родину, дім, рідну Козарівку та всю Україну. Його ім’я вписано до книги пам’яті Барської громади, а подвиг ніколи не буде забутий.

Володимир Богданюк був справжнім патріотом. Він розумів, що захист країни — це обов’язок кожного свідомого громадянина. У складі інженерно-саперного взводу він не лише виконував накази, а й турбувався про безпеку побратимів. Його праця була непомітною, але надзвичайно важливою: від зведених позицій залежало життя багатьох воїнів. Він працював вдень і вночі, не шкодуючи сил.

Барська громада закликає всіх небайдужих долучитися до вшанування пам’яті Володимира Богданюка. Нехай його приклад служіння Україні надихає нас бути гідними його жертовності. Ми маємо пам’ятати, якою ціною дається мир і свобода. Кожен із нас може підтримати родину загиблого Воїна — добрим словом, молитвою чи допомогою. Не залишаймося осторонь чужого горя, адже воно може торкнутися кожного. Долучаймося до молитви за упокій душі Володимира Богданюка.

Світла пам’ять, честь і вічна шана Захиснику України! 🕯🇺🇦