23 листопада – день, коли ми вшановуємо пам’ять мільйонів невинно загублених українців, жертв геноциду – Голодоморів: 1921-1923, 1932-1933 та в 1946-1947 роках.

Запалимо свічку пам’яті у кожному домі, в кожному серці. Нехай її світло розіллється по всій Україні, об’єднавши нас у скорботі і вдячності. Ця свічка – символ нашої єдності, символ незламності українського духу.

Пам’ятаємо, що ми є спадкоємцями тих, хто вижив у страшні часи. Ми зобов’язані зберегти пам’ять про них, передати її нашим дітям і онукам. Нехай їхня трагедія стане для нас уроком і назавжди залишиться в нашій історії.

О 16:00 долучаймося до Всеукраїнської акції «Запали свічку». Нехай цей вогонь зігріє наші душі і нагадає про те, що ми – єдиний народ, який ніколи не забуває своїх героїв.

Пам’ять живе, доки живемо ми!

Інформаційна довідка:
День пам’яті жертв голодоморів нагадує про страшні дні, коли українців винищували створенням штучного голодомору. Тоталітарна влада використовувала голод як метод політичної боротьби проти українського народу, що не бажав приймати комуністичний режим. Голодомори були влаштовані в 1921-1923, 1932-1933 та в 1946-1947 роках. У селян просто забирали все зерно та інші продукти, що вони мали як результат своєї сільськогосподарської діяльності. Ці методи визнані світовою спільнотою як геноцид українського народу. Внаслідок голодоморів на українських землях померло більш як 7 мільйонів людей. В роки Радянського Союзу заборонялося говорити про ці події як про умисний голодомор, а реальна кількість жертв замовчувалася.