▪️ Гірка втрата у громаді. Збираємося, щоб попрощатися з Героєм із Мізяківських Хуторів – Миколою Григоренком.

16 грудня, у понеділок, о 16:00 у Мізяківських Хуторах приходьте вшанувати живим коридором нашого земляка. Шикуємося від тракторного стану села по вул. Центральній. Далі – по вулиці Соборності (Гагаріна) і до вулиці Вишневої, 30, де жив загиблий.

17 грудня, у вівторок, о 10:00 приходьте вшанувати Героя до храму Різдва Пресвятої Богородиці, де отець Максим відслужить заупокійну літургію. Там і відбудеться церемонія прощання.

▪️ Микола Григоренко народився 20 грудня 1970 року в селі Дашківцях, закінчив місцеву школу, а згодом училище. Потім два роки служби в армії. Був працьовитим та завжди приходив на допомогу. За життя працював на цегляному заводі, Стрижавській олійні та на елеваторі у Вінницькому комбінаті хлібопродуктів №2.

У квітні 2022-го мобілізований до лав Збройних сил України. Був молодшим сержантом, начальником електростанції обслуги обслуговування та ремонту акумуляторних батарей технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини А1231. Проходив навчання у Івано-Франківську. Мав позивний “Грузін”.

▪️ Микола всього 21 день перебував у самому пеклі. Загинув 10 грудня 2024 року під час виконання завдань зі здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в районі населеного пункту Старі Терни Донецької області. З 12 грудня вважався зниклим безвісти. На жаль, підтвердився факт його загибелі. Десять днів не дожив до свого 54-го дня народження.

▪️ Микола Григоренко був дружелюбним, чесним, світлим, надзвичайно добрим та позитивним. Саме таким, усміхненим, його пам’ятатимуть сім’я, рідні, друзі та побратими. Він завжди вів активний спосіб життя, понад усе любив рибалку, був членом ГО “Мізяківсько-Хутірська спілка рибалок-любителів».

Грав у футбол, любив людей, друзів, свою родину. Рідні згадують, що коли Микола їхав на передову, наче відчував, що уже не повернеться додому. Усіх міцно обіймав, ніби прощаючись назавжди.

Щирі співчуття родині Миколи – матері Ганні Іванівні, дружині, дітям Марії, Дмитрові та Софії, усім близьким та друзям.
🇺🇦 Вічна пам’ять Воїну-Герою!