Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Дії платника при закритті об’єкта оподаткування, якщо інформація щодо його відкриття у Заяві за ф. № 20-ОПП до контролюючого органу не подавалася

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).

Порядок подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Заява за ф. № 20-ОПП) встановлений розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Відповідно до п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 Заява за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання Заяви за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.

Пунктом 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Заява за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП) (далі – Пам’ятка), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цієї заяви. Відповідний стан об’єкта оподаткування (експлуатується, тимчасово не експлуатується, непридатний до експлуатації, об’єкт відчужений/ повернутий власнику тощо) проставляється із дотриманням п. 7 Пам’ятки відповідно до правовстановлювальних документів на момент заповнення Заяви за ф. № 20-ОПП.

Для закриття об’єкта оподаткування платник податків подає Заяву за ф. № 20-ОПП з позначкою «6 – закриття об’єкта оподаткування» та з відповідною інформацією про об’єкт оподаткування, що закривається.

Графа 14 «Стан об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється із використанням Пам’ятки, згідно з якою обирається стан, який відповідає фактичному стану об’єкта оподаткування на момент подання Заяви за ф. № 20-ОПП, зокрема, 3 – тимчасово не експлуатується, 5 – непридатний до експлуатації, 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику тощо. Про закриття об’єкта оподаткування суб’єкт господарювання інформує контролюючий орган за основним місце обліку шляхом подання Заяви за ф. № 20-ОПП із зазначенням у графі 2 «Код ознаки надання інформації» коду «6 – закриття об’єкта оподаткування», а у графі 14 – відповідного стану об’єкта.

Подати Заяву за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.

Отже, поданню Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 – закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині Електронного кабінету, та у разі необхідності внести відповідні зміни.

Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.

Закон № 3817: здійснення роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 3817) запроваджені новації щодо здійснення роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Так, роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом:

– дозволяється за наявності у ліцензіата місця роздрібної торгівлі пальним, в якому розташовані газонаповнювальні станції/газонаповнювальні пункти/проміжні склади балонів із скрапленим вуглеводневим газом/спеціалізовані магазини з продажу газу, та внесення відомостей про державні номерні знаки спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюватиметься роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;

– здійснюється з обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, відомості про які внесені до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.

Плата з 01.01.2025 за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Статтею 52 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) річна плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах встановлена у таких розмірах:

1) алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), у тому числі для малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива:

– в сумі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожний окремий реєстратор розрахункових операцій, програмний реєстратор розрахункових операцій, що зареєстровані за адресою місця торгівлі, – для місць роздрібної торгівлі, крім території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;

– в сумі 0,08 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, на кожний окремий реєстратор розрахункових операцій, програмний реєстратор розрахункових операцій, що зареєстровані за адресою місця торгівлі, на території сіл і селищ, крім території сіл і селищ, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;

2) сидром та перрі (без додавання спирту) – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування;

3) тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах:

– в сумі 0,35 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, – за кожне місце роздрібної торгівлі, крім території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;

– в сумі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожне місце роздрібної торгівлі на території сіл і селищ, крім території сіл і селищ, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, надаються безстроково, а плата за них справляється щоквартально рівними частинами.

Перший платіж за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817

Згідно зі ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.

До уваги самозайнятих осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 65.2 ст. 65 Податкового кодексу (далі – ПКУ) облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Підпунктом 2 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП.

Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Згідно з п.п. 3 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється в разі:

– припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;

– закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) – з дати закінчення такого строку;

– анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем, – з дати такого анулювання чи скасування.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (абзац другий п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ, п.п. 4 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

Для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, подає особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – Заява за ф. № 5-ОПП) та копію документа, відповідно до п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Узяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них Заяви за ф. № 5-ОПП (п.п. 3 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588).

Таким чином, фізична особа, відносно якої внесено до Реєстру самозайнятих осіб запис про припинення незалежної професійної діяльності, та яка має намір провадити незалежну професійну діяльність вдруге, стає на облік в контролюючому органі за місцем свого постійного проживання у день подання Заяви за ф. № 5-ОПП та копій документів, що підтверджують право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

При цьому взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність вдруге, не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності вперше, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Сплата земельного податку іноземною юридичною особою – нерезидентом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків (абзац перший п. 63.2 ст. 63 ПКУ).

Пунктом 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 3.4 розд. III, п. 4.4 розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588), визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.

Так встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно, або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами, або набувають права власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах:

– взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента документів, визначених п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, які він зобов’язаний подати:

у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;

– до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

– до відкриття рахунку/електронного гаманця в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей, в яких відкривається рахунок/електронний гаманець.

Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:

– власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);

– землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами (далі – Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення (частина перша ст. 120 Земельного кодексу).

Відповідно до частини сьомої ст. 120 Земельного кодексу документи, що підтверджують набуття права господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) рік починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ст. 286 ПКУ).

Таким чином, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 ПКУ, зокрема за наявності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у юридичної особи – нерезидента як власника об’єкта нерухомого майна з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (у т. ч. на земельну ділянку під будівлями, спорудами (їх частинами)) виникає обов’язок для самостійного обчислення податкових зобов’язань із земельного податку.

При цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, нерезидент зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна (земельної ділянки).

Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).

Закон № 4113: зміни у справлянні військового збору для ФОПів на загальній системі оподаткування

Новації Закону України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) набирають чинності з 1 січня 2025 року, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), тобто з 1 грудня 2024 року.

Законом № 4015, зокрема, збільшено розмір ставки військового збору з 1,5 відс. до 5 відс., у тому числі для фізичних осіб – підприємців (ФОП), які не є платниками єдиного податку.

Разом з тим, Законом № 4113 установлено, що річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна).

Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року.

Оподаткування доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 розділу IV ПКУ.

Так, доходи ФОПів, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 розділу IV ПКУ (пункт 177.1 статті 177 розділу IV ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (пункт 177.2 статті 177 розділу IV ПКУ)

Крім того, пунктом 164.1 статті 164 розділу IV ПКУ, зокрема, визначено, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 розділу IV ПКУ.

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати (підпункт 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 розділу IV ПКУ).

ФОПи подають річну Декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 розділу І «Загальні положення» ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (пункт 177.11 статті 177 розділу IV ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, здійснюється в порядку, встановленому розділом IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1 підпункту 1.3 цього пункту (підпункт 1.4 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Отже, розрахунок податкового зобов’язання з військового збору для доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється за звітний (податковий) рік виходячи з бази оподаткування.

Враховуючи зазначене, до чистого оподатковуваного доходу за 2024 рік отриманого ФОП, який не є платником єдиного податку, від провадження господарської діяльності, застосовується ставка військового збору в розмірі 1,5 відсотка.

При цьому такі доходи, отримані таким платником податків починаючи з 01 січня 2025 року, оподатковуються за ставкою військового збору у розмірі 5 відсотків.

Мобільний застосунок «Моя податкова»: отримання відомостей про доходи у смартфоні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що отримати відомості про доходи стало ще простіше та зручніше за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова».

Для цього необхідно:

– завантажити мобільний застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play.

– ідентифікуватися онлайн з використанням файлового або хмарного кваліфікованого електронного підпису (КЕП) будь-якого надавача;

– у розділі «Послуги» обрати меню «Отримати відомості про суми виплачених доходів»;

– вказати необхідний період*, за який користувач бажає отримати відомості.

Результат отримується за 5 хвилин.

*Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються починаючи з 1 кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (по квартально), з 1 кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця, відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

Також звертаємо увагу, що швидко отримати відомості про доходи можна у меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.

Руслан Кравченко: Податкова повинна працювати на бізнес, який сумлінно сплачує податки

Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів першу нараду з керівниками територіальних управлінь, визначивши ключові завдання служби. Головний пріоритет – прозорість роботи та підтримка відповідального бізнесу.

Щодо кадрового питання та перепризначень Руслан Кравченко наголосив, що майбутнє місце роботи кожного регіонального керівника залежить виключно від результатів його роботи, інших критеріїв немає і не буде. Виконання планів та наповнення бюджету має стати ключовою метою, із щомісячним підвищенням показників.

Першочерговими завданнями для всієї служби Руслан Кравченко визначив припинення безпідставного віднесення суб’єктів господарювання до ризикових та блокування податкових накладних.

«Припинення безпідставного віднесення до ризикових і безпідставного блокування накладних – це наше з вами першочергове завдання. Щодо блокування – я розумію, система працює недосконало, тому будемо намагатись змінити, щоб було досконало. Особливу увагу прошу приділити комісіям, які приймають рішення про розблокування чи виведення з ризиків – сьогодні бізнес кричить, що вимагають якісь «відкати», відсотки за розблокування. Ви повинні разом зі мною навести лад, контролювати роботу комісій, щоб бізнес зрозумів – податкова працює на бізнес, який сумлінно платить податки», – додав він.

Руслан Кравченко також наголосив на важливості відкритого діалогу з підприємцями. Кожен працівник податкової має не лише пояснювати причини блокувань, але й допомагати бізнесу уникати помилок.

«Ми маємо не створювати проблеми, а допомагати їх вирішувати у рамках закону», – підсумував Голова ДПС.

Комунікації податкової служби зі студентською молоддю: плани на 2025 рік

У рамках Договору про співпрацю між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області і Університетом митної справи та фінансів за участі заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Яіцького Максима відбулася онлайн зустріч податківців регіону з викладачами Університету митної справи та фінансів.

Обговорили основні напрямки та форми взаємодії на новий 2025 рік.

Окремо зупинились на запровадженому ДПС України проєкті «Територія високого рівня податкової довіри» для підтримки доброчесного бізнесу (Закон України № 3813), на головних аспектах Національної стратегії доходів до 2030 року (далі – НСД), направлених на реформування податкової системи, зокрема розроблення сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства), що також закріплено у НСД.

Акцентували увагу, що з 01 січня поточного року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2024 році.

Проведення таких зустрічей – запорука ефективної практики комунікацій з молоддю у майбутньому.

Закон № 3813: опублікування середніх показників критеріїв

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.10.2024 набрав чинності п.п. 3 п. 26 розд. І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813) щодо змін до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ).

Законом № 3813 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.41.

Відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають всім таким вимогам:

а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;

б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

в) відповідність критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування;

г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ;

ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;

д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ;

е) відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

є) відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;

ж) відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» із змінами;

з) відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);

и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.

Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з урахуванням вимог, визначених п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та критеріїв, визначених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада (абзац перший п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному веб-сайті, на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження (абзац другий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Показники, визначені підпунктами «а», «б», «в», «д», «е», «є» «ж», «з», «и», «і» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначаються станом на дату формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац восьмий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Показники, визначені підпунктами «г», «ґ» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац дев’ятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац одинадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Для цілей п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010 (абзац дванадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Розраховані середні показники критеріїв, передбачені п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац тринадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розміщуються в Електронному кабінеті такого платника податків (абзац чотирнадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Щодо запровадження електронного аудиту («е-аудит»), передбаченого розділом 4.2.2(b) «Удосконалення процесів організації та проведення документальних і фактичних перевірок» Національної стратегії доходів до 2030 року

Впровадження електронного аудиту («е-аудит») здійснюється в рамках Національної стратегії доходів до 2030 року (далі – НСД). Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку.

Одним із напрямів реалізації НСД є заходи по впровадженню «е-аудит», що сприятиме удосконаленню процесів організації проведення перевірок та цифрової трансформації контрольно-перевірочної роботи, зокрема, через впровадження стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).

На сьогодні прийнято зміни до законодавчих та нормативно-правових актів, якими досягнуто усіх необхідних передумов для впровадження процедури електронного аудиту (е-аудит), а саме, визначено форму, структуру та порядок надання електронних документів SAF-T UA до контролюючих органів, розроблено методики проведення перевірок, удосконалено «Електронний кабінет» для забезпечення зручності роботи з великими обсягами даних.

Для платників податків передбачається:

– сприяння достовірності ведення бухгалтерського та податкового обліку;

– надання можливості виправлення виявлених помилок при поданні SAF-T UA файлу (система відображає ймовірні помилки платника);

– підвищення рівня добровільного дотримання платниками податкового законодавства;

– забезпечення прогнозованості щодо відбору платника до документальної перевірки.

Для податкових органів запровадження «е-аудит» передбачає:

– введення автоматизації податкових ризиків та поглиблене впровадження ризико-орієнтованого підходу, що підвищить якість відбору платників до документальних перевірок та їх результатів;

– прискорення та спрощення процедури аналізу даних бухгалтерського та податкового обліку платників;

– стандартизація процесів податкових перевірок;

– зменшення впливу «людського» фактору під час процедур податкового контролю.

Впровадження європейських стандартів у діяльність податкових органів потребує якісного та послідовного підходу. Так, для зручності платників на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому структуровано інформацію щодо стандартного аудиторського файлу.

З метою удосконалення системи співпраці та інформаційного обміну між платниками податків та органами державної влади, ДПС повідомлено про можливість укладання Меморандуму з великими платниками податків про участь в експерименті із запровадження процедури («е-аудит») шляхом надсилання відповідних повідомлень до електронних кабінетів великих платників податків. Ознайомитись з Меморандумом про участь в експерименті із запровадження Концепції електронного аудиту великим платникам податків можна за посиланням: Головна/БАНЕР/SAF-T/Меморандум про участь в експерименті із запровадження процедури (е-аудит).

Протягом 2024 року заключено/пролонговано 24 Меморандуми про участь в експерименті із запровадження процедури «е-аудит» з великими платниками податків, які надали згоду сформувати та надіслати стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) до ДПС для його тестової обробки, та проведено з ними онлайн-зустрічі.

На сьогодні SAF-T UA в Україні впроваджується поступово – на даному етапі вимога до формування та подання стандартного аудиторського файлу розповсюджується лише на великих платників податків.

Платники єдиного податку, які можуть бути платниками ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для цілей оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником ПДВ, зокрема, є будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).

Застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано главою 1 розд. XIV ПКУ.

Статтею 297 ПКУ, зокрема передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.

Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

– 3 відс. доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;

– 5 відс. доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відс., може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування;

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку;

в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).

Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відс. доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку четвертої групи.

Податковий борг виник у період дії воєнного стану в Україні: щодо підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

– у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ);

– у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 прим. 1 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи мали право не сплачувати єдиний податок.

Водночас, з 01 серпня 2023 року ФОПи – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію (абзац перший п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Пунктом 12 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що для платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок відповідно до п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, нараховані контролюючим органом суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за відповідні періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року.

Крім того, установлено, що у 2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для застосування п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для платників єдиного податку першої або другої групи не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року (п.п. 9 прим. 1.4.5 п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Також тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абзац чотирнадцятий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

Отже, наявність податкового боргу з податків та зборів, який виник у період дії воєнного стану в Україні у платника єдиного податку першої – третьої груп є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Водночас, враховуючи норми п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку наявність податкового боргу у разі неможливості своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, а також несплати єдиного податку платниками першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. При цьому кожен конкретний випадок потребує аналізу всіх наявних документів.

Крім того, у 2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для застосування п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для платників єдиного податку першої або другої групи не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року (п.п. 9 прим. 1.4.5 п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Дніпропетровщина: суб’єктами господарювання станом на 01.01.2025 зареєстровано понад 77,1 тисяч касової техніки

Протягом 2024 року станом на 01.01.2025 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області представниками бізнесу зареєстровано 16 586 РРО та 60 564 програмних РРО, з яких – впродовж грудня 2024 року зареєстровано 377 РРО та 1 686 програмних РРО.

Нагадуємо, що порядки реєстрації та застосування РРО затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048) із змінами.

Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання (СГ) як платника податків.

Для реєстрації РРО СГ або представник СГ подає до контролюючого органу:

– Заяву про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-РРО – у разі здійснення СГ або їх представниками будь-яких розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі, крім операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі;

– Заяву про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями за формою № 1-РРОВ – у разі здійснення СГ або їх представниками операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Виплата на користь члена професійної спілки: чи оподатковується ПДФО сума такої виплати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої професійної спілки протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн), що у 2025 році складає 4 240,00 грн (3 028,00 грн х 1,4).

Деякі нюанси заповнення Заяви за формою № 20-ОПП, поданої через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкті оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).

Згідно з пунктами 8.1 та 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (Заява за формою № 20-ОПП), протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Заява за формою № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами.

Заява за формою № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Заяви за формою № 20-ОПП).

У розділі 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» Заяви за формою № 20-ОПП:

у графі 7 зазначається назва населеного пункту/району у місті,

у графі 8 – тип вулиці (вулиця/бульвар/площа/проспект/провулок/проїзд/узвіз тощо),

у графі 9 – назва вулиці,

у графі 10 – номер будинку (арабська цифра),

у графі 11 – доповнення до номера будинку (у разі наявності – літера українського алфавіту),

у графі 12 – корпус (у разі наявності, якщо до номера будинку, який складається з декількох корпусів, додається номер корпусу. Позначається арабською цифрою або літерою українського алфавіту),

у графі 13 – номер квартири (арабська цифра).

При заповненні граф 7 – 9 Заяви за формою № 20-ОПП, що подається в електронній формі, у спливаючому вікні платник податків обирає необхідні дані з довідника, активуючи відповідне поле. Заповнення даних для граф 10 – 13 здійснюється вручну.

Дані щодо об’єктів оподаткування, що зазначаються у цьому розділі, заповнюються відповідно до даних правовстановлювальних документів та назв населених пунктів, вулиць тощо, які є актуальними на дату подання Заяви за формою № 20-ОПП, та є першоджерелом даних щодо об’єкта оподаткування.

Суд підтвердив правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень

Судом апеляційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, якими зменшено розмір від’ємного значення з податку на додану вартість та збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 003 399, 25 грн.

У ході судового розгляду представниками ГУ ДПС у Полтавській області звернуто увагу суду на те, що основним видом діяльності позивача з моменту створення підприємства було КВЕД 42.11 – Будівництво доріг і автострад, у серпні 2021 року підприємство змінило основний вид діяльності на КВЕД 56.10 – Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, що також підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Доказів, які б свідчили, що позивач планує використовувати зерносховище в господарській діяльності суду не надані.

Суд апеляційної інстанції підтримав та погодився з висновками суду першої інстанції, що придбання зерносховища, а відповідно й послуг з його будівництва, не пов’язане з господарською діяльністю та не спрямоване на отримання підприємством доходу, а тому не призначене для використання в операціях, що є господарською діяльністю позивача.

Крім того, як під час перевірки, так і в ході судового розгляду справи, позивачем не надано доказів, які б спростовували висновки контролюючого органу щодо не підтвердження використання придбаного зерносховища, а відповідно й послуг з його будівництва у межах господарської діяльності позивача.

Отже, ПДВ по даному товару не використано в операціях, що є об’єктом оподаткування, тому необхідно нарахувати податкові зобов’язання згідно п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що за відсутності ділової мети у платника податків такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, яка об’єктивно спрямовується на одержання прибутку, а відтак наслідки господарських операцій, вчинених без ділової мети, не підлягають відображенню в податковому обліку.

Також судом зауважено на проведенні транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов’язання, з метою штучного податкового кредиту, які не мають реального характеру.

Таким чином, встановлено відсутність у контрагента позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження товару, та інше в силу відсутності транспортних засобів, приміщень та матеріальних, трудових ресурсів, що свідчить про відсутність можливостей надання будівельних послуг.

Представником позивача не надано суду доказів, які б підтверджували правомірність віднесення платником сум ПДВ до податкового кредиту по господарським операціям з контрагентом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем пояснення та первинні бухгалтерські документи не спростовують висновків податкового органу про наявність виявлених під час перевірки порушень.

З огляду на викладене, колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості висновків акту перевірки про недотримання позивачем вимог податкового законодавства та, як наслідок, правомірності спірних податкових повідомлень рішень.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі № 440/6417/23 – відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для допомоги платникам податків – фізичним особам при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Предзаповнення декларації про майновий стан і доходи за даними інформаційних баз ДПС та подання її до контролюючого органу».

Відеоролик містить покрокову інструкцію щодо порядку заповнення декларації при використанні електронного сервісу в електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян».

Переглянути відеоролик можна за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/10954.html

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, звертає увагу платників податків фізичних осіб – підприємців, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами.

Мобілізовані підприємці на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності:

– з податку на доходи фізичних осіб,

– з єдиного податку,

– з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу під час мобілізації, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації платника.

Звертаємо увагу, що заява подається протягом 10 днів після демобілізації або лікування (реабілітації), у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації.

Щодо переходу ФОПа – платника єдиного податку першої – третьої груп на сплату інших податків і зборів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Коли починається відлік двох послідовних кварталів з метою переходу ФОП – платника єдиного податку першої – третьої груп на сплату інших податків і зборів, якщо в середині кварталу виник податковий борг у сумі понад 3 060 грн або податковий борг (незалежно від суми) з єдиного податку у платника, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік?

Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

– у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до абзацу третього п. 59.1 ст. 59 ПКУ податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року;

– у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 прим. 1 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Пунктом 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку другої або третьої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац перший п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Якщо у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – третьої груп (далі – ФОП) виник в середині кварталу податковий борг у сумі понад 3060 грн. або податковий борг (незалежно від суми) з єдиного податку у платника, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік (далі – податковий борг), то відлік двох послідовних кварталів (6 місяців) з метою переходу на сплату інших податків і зборів починається з 01 числа місяця наступного за кварталом, в якому виник борг.

При цьому наявність боргу перевіряється на кожне 01 число місяця. Якщо податковий борг обліковується на кожне перше число протягом шести послідовних місяців, наступних за кварталом, в якому він виник, то ФОП зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого кварталу (останній день шостого місяця).

До уваги юридичних осіб – власників декількох об’єктів житлової нерухомості (квартир)!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), визначається ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за наявності у власності платника Податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Зазначена норма ПКУ передбачає збільшення на 25 000 грн податкового зобов’язання з Податку у разі наявності у юридичної особи – платника Податку житлової нерухомості (квартири), загальна площа якої перевищує 300 кв. метрів.

Чи застосовується до юридичної особи, яка є власником 10 об’єктів житлової нерухомості (квартир), кожна з яких має площу 200 кв. метрів, норма п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ? Якщо застосовується, то яким чином – один раз чи до кожного об’єкту житлової нерухомості?

За наявності у юридичної особи кількох об’єктів житлової нерухомості (квартир), норма п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ застосовується тільки до того об’єкта (квартири), загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів, до інших об’єктів житлової нерухомості (квартир), загальна площа яких (кожного окремо) не перевищує 300 кв. метрів, норма п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ не застосовується.

Це стосується до випадків володіння часткою об’єкта житлової нерухомості (квартири), якщо площа цієї частки перевищує 300 кв. метрів.

Оскільки п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначає збільшення суми Податку за кожен об’єкт житлової нерухомості (квартири), загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів, то застосування вказаної норми ПКУ не передбачає сумування площ всіх об’єктів житлової нерухомості (квартир), які знаходяться у власності платника Податку.

До уваги суб’єктів господарювання!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що пунктом 2 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Порядок) встановлені критерії, за якими визначаються підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, зокрема:

– відсутність заборгованості із сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного внеску, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства, установи, організації (п.п. 5 п. 2 Порядку);

– загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство (п.п. 1 п. 2 Порядку).

Механізм надання довідки про відсутність заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), визначений Порядком надання довідки про відсутність заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).

Відповідно до п. 3 Порядку № 733 для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява).

Довідка надається платнику безоплатно.

Заява подається платником (на його вибір):

– у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо Заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);

– в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155).

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.

Форма Заяви наведена у додатку 2 до Порядку № 733.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733).

Абзацом першим п. 6 Порядку № 733 встановлено, що строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів № 851, № 2155.

Враховуючи зазначене, для отримання інформації про відсутність заборгованості із сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного внеску з метою визначення суб’єкта господарювання критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємству необхідно подати Заяву у паперовій та електронній формі до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до уповноваженого органу.

Протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви контролюючим органом, до якого її було подано, підприємство отримує Довідку у паперовій або електронній формі щодо якої було зазначено у Заяві.

У разі звернення підприємств, установ, організацій (далі – платник) до територіальних органів ДПС в частині отримання інформації щодо загальної суми сплачених податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів, крім митних платежів, та суми сплаченого єдиного внеску, територіальний орган ДПС за основним місцем обліку платника в терміновому порядку надає довідку про сплачені суми протягом звітного податкового року в довільній формі на паперовому носії в цілому по Україні. Тобто, якщо звернення платника відбудеться в 2024 році, то вищевказана довідка буде надана за 2023 рік, а в разі звернення в 2025 році, довідку нададуть за 2024 рік.

Найманий працівник приймає участь у семінарі, який проводиться за профілем діяльності юридичної особи: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 6 Закону України від 12 січня 2012 року № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 4312) організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства.

Професійне навчання працівників здійснюється безпосередньо у роботодавця, на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях. При цьому роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників.

Статтею Закону № 4312 визначено, що формальне професійне навчання працівників робітничих професій включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, – перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації. За результатами такого навчання видається документ про освіту встановленого зразка.

Неформальне професійне навчання працівників – це набуття працівниками професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання та здійснюється за їх згодою безпосередньо у роботодавця за рахунок його коштів з урахуванням потреб власної господарської чи іншої діяльності.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено, що не включається до складу оподатковуваних доходів фізичних осіб сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (у 2025 році – 8000,00 грн х 3) за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.

Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п.п. 165.1.37 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.

Отже, сума коштів сплачених роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2025 році 24 000,00 грн за кожний місяць навчання та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).

У разі порушення зазначених умов та в частині перевищення суми, визначеної п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

Щодо участі працівника у семінарах та конференціях.

У визначенні Українського юридичного термінологічного словника семінар – це форма групової роботи за участю запрошених, мета якої – обмін інформацією з певної теми. Конференція – це великі засідання тривалістю один чи декілька днів, присвячені одному ключовому питанню або темі, поділеним на вужчі питання. Участь у семінарах (конференціях) передбачає отримання інформаційно-консультаційних послуг на підставі укладеного договору з організатором семінару (конференції).

Таким чином, у разі якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас, якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Дніпропетровщина: на податковому обліку перебуває понад 294 тисячі платників податків

На податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.01.2025 знаходилось 294 262 платники податків – юридичні особи і самозайняті особи. У порівнянні з 2023 роком загальна кількість зареєстрованих платників збільшилась майже на 14,3 тис. осіб (станом на 01.01.2024 – 280 000 осіб).

При цьому, на 01.01.2025 зареєстровано 120 538 юридичних осіб. У порівнянні з аналогічним минулорічним періодом їх кількість зросла майже на 2,3 тис. осіб (станом на 01.01.2024 – 118 269 осіб).

Станом на 01.12.2024 на податковому обліку в ГУ ДПС перебувало 173 724 самозайняті особи, що у порівнянні з 2023 роком майже на 12,0 тис. осіб більше (станом на 01.01.2024 – 161 731 особа).

Нагадуємо, що підставою для взяття на облік в контролюючому органі за основним місцем обліку юридичних осіб:

– які включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), є надходження відомостей з ЄДР;

– для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР є заява за формою № 1-ОПП.

Взяття на облік юридичної особи за основним місцем обліку контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей з ЄДР чи заяви за формою № 1-ОПП від платника податків та здійснюється за датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідних відомостей з ЄДР чи заяви за формою № 1-ОПП у журналі за формою № 2-ОПП.

Система управління комплаєнс-ризиками – допомога платникам у виконанні податкових зобов’язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Визначено три основні категорії заходів впливу у системі управління комплаєнс-ризиками:

– профілактичні: включають в себе навчання щодо дотримання законодавства та нагадування про майбутні терміни подачі документів;

– допоміжні: включають надання платникам податків у певній галузі інформації про типові помилки у звітності;

– реактивні: включають проведення контрольно-перевірочних заходів, заходів з погашення податкового боргу.

Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:

– допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

– максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;

– мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

– запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

– забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

На яку ПСП та при якому граничному доході платник ПДФО має право на зменшення доходу у вигляді заробітної плати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, що у 2025 році складає 4240,00 грн (3028,00 грн х 1,4).

Отже, у 2025 році ПСП дорівнює 1514,00 грн при граничному доході – 4240,00 гривень.

Довідково: статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі – 3028,00 гривень.

Комунікаційна податкова платформа: оподаткування доходів громадян від продажу нерухомого майна

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Максима Яіцького.

Спілкувались про порядок оподаткування доходу, отриманого резидентом від продажу нерухомого майна.

Також податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова».

Комунікація з платниками триває!

♦Перелік державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за посиланням⇒https://dp.tax.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/teritorialni-organi/

♦ Перелік центрів обслуговування платників⇒https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/

Інформаційний лист № 1/2025: Щодо окремих змін до Податкового кодексу України стосовно оподаткування податком на прибуток підприємств, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо…

Інформаційний лист № 1/2025: Щодо окремих змін до Податкового кодексу України стосовно оподаткування податком на прибуток підприємств, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»

Цей інформаційний лист присвячено питанням, що стосуються окремих змін в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», які набирають чинності з 1 січня 2025 року.

В інформаційному листі № 1/2025 ви дізнаєтесь про зміни щодо порядку набуття статусу резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах.

У листі також розʼяснено зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, зокрема, щодо пільги з оподаткування податком на прибуток пенсійних внесків та страхових платежів резидентів Дія Сіті, звільнення від оподаткування благодійності для потреб держави тощо.

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут https://tax.gov.ua/data/material/000/728/856824/InfoList1_2025.pdf.

Чи має право на ПСП фізична особа, яка працює неповний робочий день?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород) на суму податкової соціальної пільги (ПСП), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2025 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 4240,00 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 3028,00 грн х 1,4).

Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

Оподаткування ПДФО та військовим збором стипендії, яка виплачується відповідно до угоди за рахунок коштів юридичної особи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 53 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями студенти мають гарантоване державою право на забезпечення стипендіями у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати стипендій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 882).

Пунктом 1 Порядку № 882 визначено коло здобувачів освіти у закладах освіти або наукових установах (далі – заклади освіти) за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду.

Водночас, п. 2 Порядку № 882 передбачено, що учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, слухачам, клінічним ординаторам, асистентам-стажистам, аспірантам і докторантам, які навчаються за кошти фізичних та юридичних осіб, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами укладеного договору між закладом освіти та фізичною або юридичною особою, яка замовляє платну послугу для себе або іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Статтею 165 ПКУ визначено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати.

Так, згідно з п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн), що у 2025 році складає 4240,00 грн на місяць (3028,00 грн х 1,4).

Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Податковий агент, який нарахує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Ставка військового збору становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Враховуючи викладене, сума стипендії, яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту за рахунок коштів юридичної особи відповідно до угоди, укладеної між навчальним закладом та юридичною особою, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2025 році – 4240,00 грн.), а сума перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Чи може суб’єкт господарювання отримати інформацію за його письмовою заявою щодо стану розрахунків за податками, зборами та єдиному внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до абзаців першого і другого п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) в інформаційно-комунікаційній системі ДПС (далі – ІКС ДПС) відкриваються інтегровані картки платника (далі – ІКП) за кожним кодом класифікації доходів бюджету/технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об’єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3).

ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінам (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, суб’єкт господарювання за письмовою заявою може отримати інформацію щодо стану розрахунків за податками, зборами та єдиним внеском в контролюючому органі, в якому відкрито інтегровані картки такого платника.

Документ у довільній формі в паперовому вигляді видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Особливості здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 45 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

Згідно зі статтями 50 та 89 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) юридична особа та фізична особа, яка має намір здійснювати підприємницьку діяльність, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

При цьому ст. 90 ЦКУ встановлено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

Види та організаційні форми підприємств визначені ст. 63 ГКУ.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Крім того, платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).

Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС. Зокрема, відповідно до такого довідника об’єкт оподаткування «Бар» має код «78», «Кафе» – «247», «Ресторан» – «452».

Відповідно до п. 76 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) роздрібна торгівля – це діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.

Частиною сьомою ст. 71 Закону № 3817 визначено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Визначення терміну заклад ресторанного господарства (далі – заклади РГ) наведено в Правилах роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 із змінами і доповненнями (далі – Правила № 219).

Згідно з п. 1.5 Правил № 219 заклади (підприємства) РГ поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари – також на класи (перший, вищий, люкс).

Вибір типу закладу (підприємства) РГ та класу ресторану або бару здійснюється суб’єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

Суб’єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції.

Вимоги, що пред’являються до виробничих, торговельних та побутових приміщень закладів (підприємств) РГ, обладнання, інвентарю, переліку послуг, технологічних режимів виробництва продукції, встановлюються законодавством України (п. 1.6 Правил № 219).

На фасаді приміщення закладу (підприємства) РГ повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу/класу/назви, найменування суб’єкта господарської діяльності та режиму роботи (п. 1.7 Правил № 219).

Отже, здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно заклад (підприємство) РГ або спеціалізований відділ, що має статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрованими видами економічної діяльності за кодами класифікації КВЕД-2010 – 56.10 – 56.30 незалежно від того, чи є у назві слова «кафе», «бар» або «ресторан».

На яку ПСП має право платник ПДФО, який утримує двох і більше дітей віком до 18 років?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року, що у 2025 році складає 1514,00 гривень.

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, що у 2025 році складає 1514,00 грн, у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2025 році розмір заробітної плати, що дає право на ПСП, становить – 4240,00 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 3028,00 грн х 1,4 та округлено до найближчих 10 гривень).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України надала рекомендації щодо особливостей справляння у 2024 – 2025 роках рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України.

Так, Законом України від 21 травня 2024 року № 3721-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України» (далі – Закон № 3721) до Податкового кодексу України внесено наступні зміни в частині порядку справляння рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – рентна плата), які набули чинності з 01 липня 2024 року, а деякі з 01 вересня 2024 року.

Розширено перелік об’єктів, які належать до об’єкту оподаткування Рентною платою, а саме: підставою для користування радіочастотним спектром України визначено:

– ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;

– ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;

– ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;

– дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;

– присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення;

– присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів.

Визнано не платниками Рентної плати користувачів суднових станцій, що встановлені на борту судна, що звільняє таких користувачів від обов’язків нарахування та сплати податкових зобов’язань з Рентної плати.

Збільшено розмір ставок Рентної плати.

Змінено порядок застосування підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів до ставок Рентної плати, а саме:

– скасовано з 01.09.2024 коригуючий коефіцієнт 0,75;

– коефіцієнти 1,2 та 1,4 застосовуються до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.

Вдосконалено порядок обміну інформацією з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку.

Скорочено термін вжиття заходів контролюючим органом згідно із законодавством до платників Рентної плати, якими не сплачено або сплачено в неповному обсязі податкові зобов’язання з Рентної плати, з шести до трьох місяців.

Зміна ставок Рентної плати та припинення застосування коефіцієнтів до них відбуватиметься не одномоментно, а у послідовності, наведеній у Додатку*.

Звертаємо увагу, що зміни, внесені Законом № 3721, розміщені на вебпорталі Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua) (Головна / Законодавство / Податки, збори, платежі / Загальнодержавні податки / Рентна плата / Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом / Коментарі фахівців) за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/rentni-plat/rentna-plata3/komentari-fahivtsiv-/

*Додаткові матеріали ⇒ Додаток

Сплата військового збору фізичними особами з доходів, які підлягають річному декларуванню

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) набрав чинності з 01 січня 2025 року, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», тобто з 01 грудня 2024 року.

Законом № 4113 пункт 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим підпунктом 1.16, яким визначений порядок сплати військового збору фізичними особами з доходів, які підлягають річному декларуванню.

Річне податкове зобов’язання з військового збору з оподатковуваних доходів платника податку а доходи фізичних осіб, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна).

Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 01 січня 2025 року.

До таких доходів фізичної особи, зокрема, відносяться:

– окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (прощена (анульована) основна сума боргу (кредиту) платника податку, сума перевищення річної неоподатковуваної суми нецільової благодійної допомоги, оподатковувана частина доходу від продажу власної сільськогосподарської продукції тощо);

– доходи, отриманні від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (доходи від оренди майна іншій фізичній особі тощо);

– іноземні доходи;

– доходи від продажу інвестиційного активу;

– доходи від зайняття підприємницькою діяльністю та/або від провадження незалежної професійною діяльністю.

Зміна ДПІ обслуговування платників податків Дніпропетровської області!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про зміни ДПІ обслуговування платників податків Дніпропетровської області.

У зв’язку зі зміною структури ДПС в областях відповідно до адміністративно-територіального устрою України з 01.01.2025 проведена зміна ДПІ або коду ДПІ обслуговування платників.

Перелік нових ДПІ у розрізі адміністративних районів Дніпропетровської області:

Код нової ДПІ	Назва ДПІ	Код старої ДПІ	Назва старої ДПІ
403	Кам’янська ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області	401	ВІЛЬНОГІРСЬКА ДПІ (М.ВІЛЬНОГІРСЬК)
		403	КАМ’ЯНСЬКА ДПІ (М.КАМ’ЯНСЬКЕ)
		404	ЖОВТОВОДСЬКА ДПІ (М.ЖОВТІ ВОДИ)
		428	П’ЯТИХАТСЬКА ДПІ (П’ЯТИХАТСЬКИЙ Р-Н)
		419	КРИНИЧАНСЬКА ДПІ (КРИНИЧАНСЬКИЙ Р-Н)
		416	ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКА ДПІ (ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ Р-Н)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв’язку зі зміною структури ДПС в областях відповідно до адміністративно-територіального устрою України з 01.01.2025 проведена зміна ДПІ або коду ДПІ обслуговування платників.

Перелік нових ДПІ у розрізі адміністративних районів Дніпропетровської області:

Код ДПІ	Назва ДПІ
462	Дніпровська ДПІ
403	Кам’янська ДПІ
408	Новомосковська ДПІ
410	Павлоградська ДПІ
412	Синельниківська ДПІ
482	Криворізька ДПІ
407	Нікопольська ДПІ

 Також дані про ДПІ за основним та неосновним місцем обліку можна переглянути в Електронному кабінеті:

– «Дані про взяття на облік платників податку» у відкритій частині;

– «Реєстраційні дані» меню «Облікові дані платника» в приватній частині.

Пропонуємо врахувати зазначену інформацію під час подання звітності та інших електронних документів до контролюючих органів у 2025 році.

Для отримання адміністративних послуг можна звертатися до будь-якого центру обслуговування платників територіальних органів ДПС незалежно від місця реєстрації.

Актуальний перелік ЦОП за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/»

До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку першої – третьої груп!

З 01.01.2025 відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено місячні розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн та мінімальної заробітної плати – 8000 гривень.

Щодо обсягу доходу

Згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) граничний обсяг доходу для платників єдиного податку першої – третьої груп розраховується з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, у 2025 році розмір доходу для фізичних осіб – платників єдиного податку не повинен перевищувати такі суми для:

першої групи платників єдиного податку – 1 336 000 грн;

другої групи платників єдиного податку – 6 672 000 грн;

третьої групи платників єдиного податку – 9 336 000 гривень.

Щодо ставок єдиного податку

Максимальний місячний розмір єдиного податку у 2025 році для ФОП – платників єдиного податку:

першої групи становить 302,80 грн,

другої групи – 1600,0 гривень.

Відповідно до п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2) 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

При цьому слід враховувати, що до сум доходу, зазначеного у п. 293.4 ст. 293 ПКУ, ставка єдиного податку для платників єдиного податку першої – третьої групи (ФОП) встановлюється у розмірі 15 відсотків.

Крім того звертаємо увагу, що з 01.01.2025 ФОП – платники єдиного податку є платниками військового збору.

Для ФОП – платників єдиного податку першої та другої груп: про розміри ставок єдиного податку з 01.01.2025

Згідно з п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

– для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

– для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

З 01.01.2025 відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено місячні розміри: прожиткового мінімуму у сумі 3028 грн та мінімальної заробітної плати – 8000 гривень.

Отже, максимальний місячний розмір єдиного податку у 2025 році для ФОП – платників єдиного податку першої групи становить 302,80 грн, для платників єдиного податку другої групи – 1600,0 гривень.

При цьому слід враховувати, що згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи (ФОП) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу XIV ПКУ;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.

Крім того звертаємо увагу, що з 01.01.2025 ФОП – платники єдиного податку є платниками військового збору.

Ставка військового збору для ФОП – платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп у 2025 році – 800,0 грн (10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць). Сплачується щомісячно не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Ставка військового збору для ФОП – платників єдиного податку третьої групи – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно зі ст. 292 ПКУ. Сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.

Законом України від 04.12.2024 № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» передбачено, що платники, які перебувають на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2025 сплачують військовий збір.

Для його сплати відкрито бюджетні рахунки:

юридичним особам (ІІІ група) – за кодом класифікації доходів бюджету 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;

фізичним особам – підприємцям (платникам єдиного податку) – за кодом класифікації доходів бюджету 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування».

Реквізити зазначених рахунків розміщено на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)