Історія їх вчинки не забуде,

Героїв пам’ятатимемо ми,

Одвічна шана від нащадків буде,

Вони у нашій пам’яті завжди.

Найкращих ми втрачаємо синів,

Відважних, молодих і зовсім юних,

На Сході кожен смерть із них зустрів,

Шкода найкращих, сильних і розумних…

Сьогодні, 26 січня 2025 року, минає два роки з дня загибелі нашого земляка, відважного Захисника України БОЩУКА Андрія Васильовича. Та біль втрати не стихає, сліз не меншає, розради не більшає. Бо горе – вічне…

Сьогодні ми згадуємо Андрія БОЩУКА, який назавжди залишиться в наших серцях – нашого Героя, який віддав своє життя заради нашого майбутнього. Два роки минуло з того дня, як він загинув, але пам’ять про нього житиме вічно. Він був не просто Героєм – він був другом, братом, сином. Його сміливість, відвага та вірність своїй справі стали прикладом для кожного з нас.

Ці два роки стали для нас часом гіркоти та усвідомлення того, якою великою є ціна Перемоги, за яку боровся Андрій.

Загинув боєць від уламкового поранення, отриманого під час артилерійського обстрілу на Донецькому напрямку.

Цей біль, ця невимовна туга, яку ми відчуваємо, ніколи не згаснуть. Ми згадуємо Його не лише в день цієї скорботної річниці, а і в кожній молитві щоразу, коли молимось за наших Героїв, Захисників та Перемогу. Він залишив у наших серцях слід, який ніколи не зітреться. Він буде жити в кожному з нас.

Нехай пам’ять про Андрія буде світлом, яке веде нас через труднощі. І в ці важкі хвилини ми знову і знову будемо згадувати про Його подвиг.

Пам’ять про Андрія буде жити завжди у серцях тих, хто знав Його та поважав за мужність та силу духу. Він залишив нам яскравий приклад справжньої любові до Батьківщини та готовності боротися за неї до останнього подиху.

Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас.

Вічна слава Герою!