Нашу громаду знову сколихнула втрата. Приходьте попрощатися з Героєм Андрієм Пальчинським із Переорок.

Завтра, 29 січня, о 12:00 у Переорках вшануймо земляка живим коридором памʼяті та вдячності. Шикуємося від початку села — до церкви, де відбудеться заупокійна літургія у храмі Казанської ікони Божої Матері. Після цього просимо доєднатися до церемонії прощання з Героєм.

▪️ Андрій народився 13 грудня 1984 року в селищі Стрижавці. Виріс та навчався у Переорках. Згодом закінчив Кам’янець-Подільський технікум за спеціалізацією “Економіст”. Саме там зустрів майбутню дружину Альону, з якою створили сім’ю та переїхали жити у Рівненську область. Разом виховували двох донечок Лілію та Софію. У цивільному житті Андрій був цілеспрямованим, завжди наполегливо крокував до своєї цілі. Працював менеджером з продажу, ремонтував та налаштовував комп’ютерну техніку, встановлював програмне забезпечення, також певний час працював будівельником. Був працелюбним, кажуть рідні і близькі, із «золотими руками».

▪️З дитинства мріяв стати військовим. Хотів вступити до Харківської військової академії. У 18-річному віці, проходячи ВЛК для визначення придатності, для служби не підійшов за станом здоров’я. Андрій не здавався і пішов на операцію для корекції патології. Після хірургічного втручання були ускладнення, що призвели до трепанації черепу. Він пройшов важкий шлях реабілітації, долаючи проблеми зі здоров’ям.

▪️2017 року Андрій підписав контракт на військову службу в ЗСУ. Служив в селі Старичі Яворівського району Львівської області. Був старшиною роти, інструктором в навчальному центрі. Мав позивний «Дайвер».

З 2019 року служив у 131-му окремому розвідувальному батальйоні ім. полковника Є. Коновальця. Саме тут служив його старший брат Володимир, який замінив Андрію в житті батька.
«Коли у мене закінчився контракт, того ж дня прийшов Андрій у мою роту. І до мене каже командир: «Ну, що, Пальчинський, ти їдеш, а брат буде на твоєму місці», — згадує зі сльозами на очах брат загиблого Володимир.

Потім служив у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Під час військової служби перебував на бойових завданнях у Авдіївці, Пісках, Карлівці.

▪️Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Андрій одразу пішов до Рівненської ТрО. Там сформували батальйон і відправили з хлопцями у Бахмут, де він і отримав дуже багато контузій, які й стали причиною смерті. 27 січня 2025 року серце нашого Героя зупинилося назавжди.

В Андрія залишились дружина Альона, донечки Лілія та Софія й троє старших братів, на яких він рівнявся та брав приклад: Леонід, Володимир, Олександр.

Щиро співчуваємо рідним та близьким захисника. Розділяємо біль втрати усією громадою.
Світла й вічна пам’ять Герою!

Детальніше за посиланням👇
https://stryzhavska-rada.gov.ua/news/1738066970/