Створено 24 лютого 2025.

24 лютого 2025 року виповнюється три роки з моменту, коли Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Цей період став випробуванням для українського народу, який продемонстрував неймовірну стійкість та єдність у боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність.

Російська агресія проти України розпочалася ще у 2014 році з анексії Криму та підтримки сепаратистських рухів на Донбасі. Однак 24 лютого 2022 року о 3:40 ранку Росія здійснила масштабний наступ на Україну з кількох напрямків: півдня (з окупованого Криму), сходу (з території Росії та окупованих районів Донбасу), півночі (з території Білорусі) та північного сходу. Цей крок став кульмінацією тривалого нарощування російських військ біля українських кордонів, що розпочалося в листопаді 2021 року.

Ворог планував бліцкриг – швидке захоплення Києва та встановлення проросійського режиму. Проте українці не лише вистояли, а й дали відсіч окупантам. Київ вистояв, Харків, Миколаїв, Чернігів та багато інших міст стали символами героїзму. Завдяки стійкості та відвазі Збройних Сил України, підтримці волонтерів, добровольців та міжнародних партнерів Україна змогла не лише зупинити наступ ворога, а й звільнити значні території.

За три роки війни втрати з обох сторін сягнули значних масштабів. За оцінками експертів, загальна кількість загиблих та поранених перевищила мільйон осіб. Зокрема, з 2014 року загинув 71 військовослужбовець, які були жителями територіальної громади та вихідцями з Компаніївської громади: 7 під час проведення антитерористичної операції: Марков Іван Анатолійович, Габінет Олег Миколайович, Жук Олег Олегович, Чмихаленко Валерій Петрович, Павлюк Ярослав Ярославович, Тимофієв Ілля Миколайович, Третяков Анатолій Григорович, 64 з початку повномасштабного вторгнення: Остапенко Ярослав Сергійович, Нагорнов Ігор Степанович,Семенов Андрій Олександрович, Вдовіченко Володимир Анатолійович, Піскарьов Василь Сергійович, Суховерко Олександр Олександрович, Крикун Роман Романович, Кривоблоцький Юрій Олексійович, Слободян Олександр Васильович, Кушпельов Максим Олексійович, Гура Олег Анатолійович, Дяченко Сергій Олександрович, Косенко Віктор Вікторович, Крикун Василь Романович, Щербіна Анатолій Євгенович, Сладков Сергій Анатолійович, Савчук Євгеній Віталійович, Голтвян Володимир Ростиславович, Скачко Олександр Леонідович, Прокопишин Віктор Миколайович, Ткаченко Сергій Вікторович, Луданов Олег Миколайович, Пидюра Валерій Олександрович, Віхтоденко Сергій Васильович, Солоп Сергій Олександрович, Буга Анатолій Сергійович, Бабенко Олександр Сергійович, Пенчук Андрій Миколайович, Гусаченко Дмитро Андрійович, Іванов Михайло Вікторович,Кощавський Сергій Миколайович, Панченко Олександр Іванович, Телетьон Василь Васильович, Фесенко Владислав Сергійович, Пешков Данило Олегович, Чабарай Олександр Миколайович, Власюк Євгеній Сергійович, Студенікін Сергій Миколайович, Саутін Артем Андрійович, Луцюк Олександр Олександрович, Колесник Павло Павлович, Орлов Олексій Олександрович, Михайленко Богдан Анатолійович, Запруднов Олег Олександрович, Доненко Юрій Михайлович, Цуркан Микола Сергійович, Коріновський Валерій Миколайович, Байбуз Андрій Сергійович, Темко Віктор Петрович, Постний Олександр Миколайович, Олійник Віталій Леонідович, Гуров Олександр Миколайович, Бричка Юрій Юрійович, Бицюра Євген Анатолійович, Мартинів Віталій Віталійович, Портян Олександр Валерійович, Карабут Сергій Валерійович, Сухотін Юрій Анатолійович, Мельник Михайло Миколайович, Висоцький Сергій Дмитрович, Бірзул Андрій Вікторович, Олешко Євгеній Миколайович, Степанов Олександр Павлович, Качан Анатолій Анатолійович. 35 військових безвісти зниклі та 7 військовополонених.

Компаніївська громада, хоча й не є прифронтовою, має важливе значення у підтримці захисників. Наші військові боронять Україну на передовій, а їхня мала батьківщина – рідні, волонтери, місцева влада та небайдужі жителі- всіляко допомагають у подоланні випробувань війни. Селищна рада, її працівники та працівники комунальних установ збирають гуманітарну допомогу, організовують логістику та забезпечення військових необхідним спорядженням. Фермерські господарства громади надають продовольчу продукцію, техніку та паливо нашим воїнам і внутрішньо переміщеним особам, забезпечують житлом.

Волонтерський рух у громаді не припиняється від перших днів війни. Жителі плетуть маскувальні сітки, готують їжу, збирають кошти та медикаменти. Діти пишуть листи й малюють Перемогу, Мир і Захисників, що підтримує бойовий дух і додає воїнам сил і віри.
Попри всі труднощі ми разом працюємо на спільну перемогу. Єдність громади – це запорука будь-якого успіху. Кожен робить свій внесок, щоб наблизити день, коли Україна буде вільною та мирною.