Переживати втрату важко зокрема й тому, що людині властиво створювати постійні зв’язки. Втрата близького або ж неможливість проводити з ним час у звичний спосіб змінює устрій життя.

Щоб швидше вийти з цього стану, доведеться переосмислити деякі уявлення про своє життя: 

Дайте собі відповіді на запитання: які подружні / сімейні ролі ви втратили? Які отримали? Як ви впоралися зі змінами? Які ще попереду? Якими були ваші сімейні ритуали до втрати? Як вони змінились? Чи визнає суспільство вашу втрату?

Вам потрібно екстерналізувати провину, тобто усвідомити, що це сталось у силу незалежних від вас обставин. Навіть із хорошими людьми може трапитись щось погане, але це не спосіб кармічного покарання. 

Люди з невизначеною втратою можуть перебувати в стані шокового оніміння. Допоміжним буде повернення до власних відчуттів: кордонів тіла, дихання, розуміння «де я зараз?», «хто є поряд?», «що відбувається з тими, хто поряд?», здатності ухвалювати рішення.

Проявляти гнів чи злість у недеструктивний для вас чи близьких спосіб можна та потрібно. Сприймайте змішані емоції як нормальне явище, але намагайтесь обговорювати їх на групових зустрічах у терапевтичних групах, з родиною або ж з фахівцем із ментального здоров’я.

Важливі люди та місця залишаються частиною нашого життя навіть тоді, коли зв’язок втрачено. Тому визнання втрати може принести полегшення. Це допоможе зберегти в пам’яті важливі спогади і водночас жити далі.

Для тих, чиї близькі зникли безвісти або переживають важку хворобу, буде корисним перебувати у групі людей зі схожим досвідом. Це допоможе їм почуватися в безпеці, отримати розуміння та визнання їхніх проблем.

« повернутися