Маємо пам’ятати: Вшанування пам’яті Сергія Літвінка

Пам’ять про героїв повинна жити вічно. Вона зберігає історичну значущість вчинку та подвигу кожного захисника, котрий віддав своє життя заради майбутнього нації. 3 березня – друга річниця трагічної загибелі ЛІТВІНКА Сергія Петровича (04.04.1976-03.03.2023) із села Оратів. Сьогодні ми згадуємо його подвиг та відданість Україні.

Сергій Петрович Літвінко – людина з великим серцем і відвагою. Його життєвий шлях розпочався у Вінниці, але з двох років його рідним домом стало село Оратів, де він провів дитинство та юність. Закінчивши місцеву школу, Сергій продовжив навчання в авіаційному училищі, а після служби в армії – у школі міліції. Працював охоронником, але його покликанням завжди було служіння народу та захист рідної землі.

З 2018 по 2020 рік Сергій Літвінко брав участь в антитерористичній операції (АТО) та операції Об’єднаних сил (ООС), демонструючи свою відвагу та патріотизм. Повномасштабне вторгнення московських зайд у 2022 році стало для нього особистим викликом. Не вагаючись, він став на захист України з 5 жовтня 2022 року. Служив стрільцем-помічником гранатометника у мотопіхотному підрозділі, виявляючи мужність і самовідданість у кожному бою.

15 листопада 2022 року Сергій отримав бойове поранення, але після лікування в шпиталях Дніпра та реабілітації у Тернополі, він повернувся до строю. Його бойовий шлях пролягав через найважчі ділянки фронту, зокрема поблизу Бахмута. З серпня 2022 року по травень 2023 року місто зазнавало безперервних штурмів ворога, що було ключовим для стримування агресора на шляху до захоплення Донбасу. Саме в цій кривавій битві обірвалося життя Сергія Літвінка – люблячого сина, брата, вірного друга та побратима. Він назавжди залишиться в нашій пам’яті як взірець відваги, незламності, честі, жертовності та безмежної відданості українському народу.

Вічна пам’ять і слава Герою! Його подвиг – це приклад для майбутніх поколінь.