Сьогодні, 9 березня 2025 року, ми відзначаємо 211-у річницю від дня народження великого українського поета, художника та громадського діяча – Тараса Григоровича Шевченка. Його постать є символом незламності та боротьби українського народу за свободу та незалежність, надихаючи нас і сьогодні, у важкі часи війни з Росією. Шевченко, як духовний провідник, продовжує давати силу та наснагу українцям у їхній боротьбі. Його пророчі слова «Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» стали гаслом незламного духу протистояння російській агресії. Шевченко залишив після себе величну творчу спадщину, що включає неймовірні поетичні твори, серед яких особливе місце займає збірка «Кобзар». Ця збірка – це не просто зібрання віршів, а справжній заповіт великого мислителя, настанова для українського народу, вираження болю та сподівань щирої української душі. Творчість Шевченка мала визначальне значення для формування та розвитку нової української літератури, ставши джерелом натхнення для багатьох поколінь митців. Його ідеї, його поезія, його гнів до несправедливості та прагнення до кращої долі для українського народу – все це продовжує жити в серцях мільйонів. Шевченко був і залишається символом нескореності, його дух житиме вічно, нагадуючи нам про важливість боротьби за власну свободу та гідність. Згадуючи Шевченка, ми згадуємо про його внесок у формування української ідентичності, його боротьбу проти гноблення та його віру в світле майбутнє України. Його творчість – це скарбниця мудрості, з якої ми черпаємо сили для подолання труднощів та досягнення перемоги. Шевченко – це голос України, який лунає крізь століття, закликаючи до єдності, боротьби та віри у власні сили. Пам’ять про нього – це не лише данина минулому, а й натхнення для майбутніх поколінь українців. Шевченко – це наш символ, наш оберіг, наша гордість.