РУКИ МАТЕРИНСЬКІ
Мамині руки пахнуть хлібом,
Пахнуть хлібом і молоком.
Мамині руки пахнуть потом,
Ну і м’ятою, і багном.

Руки матері покриті золотом,
Покриті ласкою і теплом.
Як люблю я їх, як цілую їх –
Хочу бачити знов і знов.

Руки матері мене пестили,
Мене няньчили до сих пір.
А тепер вони вже старенькії ,
Нема силоньки в них – ти повір.

Рукам маминим буду вдячна я,
Поки житиму на землі,
Із рук маминих годувались ми
І був хліб у нас на столі.

Тамара ЛЕОНОВЕЦЬ (с. Тумень)

ПОДАРУНОК МАМІ

Хустку мамі дарувала
Біленьку, простеньку,
Її старість шанувала
Таку чепурненьку.

Коси часто їй чесала –
Рівно, помаленьку,
Пам`ятаю все прохала –
Заплетіть тісненько.

Я ще вишию кошульку
Узорами радості,
Подарую своїй мамі,
Відверну від старості.

Ти на маму свою дуже схожа,
Кажуть, люди усі на селі.
Ти на неї до каплі похожа –
Очі чорні, геть як її.

Тамара ЛЕОНОВЕЦЬ (с. Тумень)

Я ПРИЇДУ ДО МАМИ

Я приїду до тебе матусю,
Коли щось у тебе заболить.
Я до тебе приїхати мушу,
По тобі моє серце болить.

Я залишу свої всі турботи –
До тебе на крилах лечу,
Як би знала ти скільки охоти
Наговоритися нам досхочу.

Ти зустрінеш мене на порозі,
Біля свого малого вікна.
«Стомилася, мабуть, в дорозі» –
Спитаєш мене ти сумна.

Не питай же матусю про мене,
А скоріше до хати впусти –
«Чи здорова сьогодні ти нене» –
Мене молочком пригости.

Поговорила мама з дочкою,
Вже сонечко в хмару зайшло,
«Залишуть напевно з тобою» –
Тільки б горя у нас не було.

Ти ж матусю у мене старенька
І силоньки у тебе нема,
Доглядатиму тебе рідненька,
Годувала ж мене не дарма.

Може щось по твоєму не знаю,
Чи тобі, щось не так я зроблю.
Ти пробачиш мене – добре знаю,
Бо ж тебе я найбільше люблю.

Тамара ЛЕОНОВЕЦЬ (с. Тумень)