Реформа освіти в Рожищенській громаді: перепрофілювання ліцеїв та зміни у шкільній мережіІнтерв’ю з Ігорем Кузавою про майбутнє освіти в громаді

Перепрофілювання шкіл в Рожищенській громаді: інтерв’ю з Ігорем Кузавою

В умовах реформи освіти в Україні, Рожищенська громада готується до значних змін у своїй шкільній мережі. Планується перепрофілювання п’яти ліцеїв, що передбачає обговорення щодо зміни типу та назв навчальних закладів. Про ці та інші важливі питання, що стосуються реформування освіти в громаді, ми поспілкувалися з начальником гуманітарного відділу Рожищенської міської ради Ігорем Кузавою.

Ігоре Борисовичу, розкажіть, будь ласка, у зв’язку з чим п’ять закладів загальної середньої освіти Рожищенської громади заплановано реорганізувати?

Попри складну ситуацію в країні, реформа освіти триває. Одним з ключових аспектів реформи є перехід до 12-річної освіти. Це передбачає створення трирічної старшої профільної школи (10-12 класи), що має з’явитися до 2027 року. Мета – надати старшокласникам можливість вибору після 9 класу: продовжити навчання в академічному ліцеї за певним профілем або здобути професію у професійному ліцеї. Для реалізації цієї мети необхідно трансформувати шкільну мережу, створюючи академічні та професійні ліцеї.

У Рожищенській громаді робота в цьому напрямку ведеться з минулого року. Створено робочу групу, яка підтримала ідею створення профільного академічного ліцею. У березні 2024 року було затверджено відповідний План формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти на 2024-2027 роки. Згідно з цим планом, Рожищенські ліцеї №3 та №4 мають бути перетворені на академічні ліцеї, які забезпечуватимуть базову середню та початкову освіту. На сьогодні ці заклади відповідають усім вимогам.

Ліцеї №1 та №2 м. Рожище, Крижівський, Дубищенський та Топільненський ліцеї з 1 вересня 2025 року будуть реорганізовані у гімназії, припинивши набір учнів до 10 класів. Аналогічний процес очікує Навізький та Переспівський ліцеї з 1 вересня 2026 року. Для забезпечення освітніх потреб дітей з віддалених населених пунктів буде організовано довезення до профільних ліцеїв.

Чи є реорганізація ліцеїв незворотнім процесом?

Так, реорганізація є незворотним процесом і стосується всієї України, адже реформа освіти стартувала у 2017 році. Кількість учнів та стан матеріально-технічного забезпечення закладів освіти є ключовими факторами. Основна вимога до профільного ліцею – наявність щонайменше двох класів за трьома профілями навчання (а краще – чотири класи для більшого вибору). Рекомендована наповнюваність класу – 25-30 учнів. Це дозволяє учням обирати профіль навчання: гуманітарний, математичний, мистецький, спортивний та інші, що підвищує мотивацію до навчання.

Більшість ліцеїв громади, на жаль, не відповідають цим вимогам, тому перепрофілювання є необхідним. Існує ризик, що у 2027 році в громаді не залишиться профільних ліцеїв, або один ліцей буде переповнений, а інші доведеться закривати через недостатню кількість учнів.

Рішення про перепрофілювання ліцеїв потрібно приймати вже зараз, щоб визначити правила роботи освітньої галузі після 1 вересня 2027 року. Потрібно вирішити: який профіль оберуть старшокласники, чи потрібно обмежувати набір до перших класів, які кошти передбачити на функціонування ліцеїв, які профілі будуть обрані, як покращувати матеріальну базу.

Для якісної старшої профільної школи у 2027 році, яка забезпечить профільне навчання з сучасним обладнанням, кваліфікованими вчителями та підготовленими програмами, роботу необхідно починати вже сьогодні.

Що порадите учням та батькам у зв’язку з реформою?

У професійному ліцеї учень здобуде професію (муляр, водій, кухар тощо), а в академічному – підготується до вступу у вищий навчальний заклад. Це зменшить розрив між школою та університетом. Перехід буде поступовим та зрозумілим для випускників. Батькам не потрібно буде витрачати кошти на репетиторів до ЗНО чи мультипредметного тесту. Учні зможуть готуватися до випробувань в академічному ліцеї.

Учні повинні розуміти, що перехід з 9 до 10 класу більше не буде автоматичним. Після 9 класу потрібно буде обрати професійну або академічну освіту, а у випадку академічної – конкретний напрямок (мови, математика, спорт). Батьки повинні допомогти дитині зробити усвідомлений вибір.

Мета профільного навчання – створити умови для реалізації освітніх потреб учнів відповідно до їх нахилів та майбутньої професії. Зараз учні 10-11 класів вивчають багато предметів, не маючи можливості зосередитися на важливому. З 1 вересня 2027 року старшокласники вивчатимуть 7 обов’язкових дисциплін: українську мову, українську літературу, історію України, англійську мову, математику, фізичну культуру, захист України. Інші предмети будуть вивчатися відповідно до обраного профілю. Учні зможуть об’єднуватися в групи для вивчення різних предметів. Чим більше учнів на паралелі, тим ширший вибір предметів.

Позиція керівника освіти щодо реформ, в умовах війни?

Попри війну, реформа освіти триває. Вона була започаткована у 2017 році. Війна ускладнила впровадження, але не зупинила реформу. Держава продовжує фінансову підтримку. У разі невиконання реорганізації, Рожищенська громада може втратити профільні ліцеї, і учні будуть вимушені здобувати освіту в інших громадах, які вже провели відповідну роботу. Необхідно визначити «правила гри» зараз, виконати «домашню роботу», щоб розуміти, який заклад і з яким статусом буде працювати.

Майбутнє сільських ліцеїв?

Зміни до Порядку надання освітньої субвенції передбачають обмеження фінансування закладів освіти з меншою кількістю учнів (менше 45 учнів з 1 вересня 2025 року та менше 60 учнів з 1 вересня 2026 року). Народжуваність у сільській місцевості катастрофічно падає. Є заклади, де до першого класу не піде жодної дитини. Для збереження шкіл розглядаються варіанти реорганізації в філії опорних закладів освіти.

– Дякуємо за роз’яснення.