Шановні павлоградці!
Сьогодні виповнилося три роки з початку повномасштабної агресії Росії. Три з одинадцяти років російсько-української війни.
Три роки незламності, боротьби, віри…
Неможливо забути жах і розпач перших днів війни. Україна зіткнулася з нечуваними випробуваннями: зруйновані міста й села, загибель військових, цивільних, дітей… Сотні тисяч українців втратили свої домівки, мільйони виїхали за кордон.
Вже три роки Павлоград також живе в умовах повномасштабної війни. Місто неодноразово зазнавало ракетних ударів, мешканці втрачали рідних, а підприємства — стабільність.
Три роки ми живемо під звуки сирен і вибухів. Три роки втрачаємо, але щоразу знаходимо сили підніматися.
Пам’ятаємо кожен тривожний день, коли ракети летіли на наше місто.
Пам’ятаємо темряву блекаутів, коли Павлоград поринав у пітьму, але навіть тоді наші серця світилися вірою й надією.
Раз у раз відчуваємо біль у серці, отримуючи звістки про загибель ГЕРОЇВ-земляків.
Наше місто стало прихистком для десятків тисяч вимушених переселенців. Люди, які втратили свої домівки, знайшли тут не лише дах над головою, а й роботу, друзів, створюють сім’ї, народжують дітей…
Майже кожен житель Павлограда став волонтером.
Попри всі труднощі, ми незламні.
Павлоград живе. Ми не зупинялися ні на день: працюють бюджетні установи, державні й комунальні підприємства, приватний бізнес.
У домівках павлоградців є тепло, світло, вода, газ, зв’язок.
Працює пасажирський транспорт. Магазини наповнені товарами, в аптеках є необхідні ліки.
Ми продовжуємо розвиватися та рухатися вперед: допомагаємо війську, забезпечуємо життєдіяльність міста, підтримуємо соціальну, медичну й освітню сфери, надаємо допомогу тим, хто її потребує.
У нас з’явилося багато друзів — українські та європейські міста, міжнародні організації, благодійні фонди. За три роки війни залучено понад 800 млн грн інвестицій.
Війна змінила нас, загартувавши дух, посиливши єдність і національну свідомість. Свобода й незалежність стали для нас головними цінностями.
Ви, шановні земляки, демонструєте неабияку стійкість.
Схиляємо голови перед пам’яттю хлопців і дівчат, які не повернулися з бою. Маємо вічно пам’ятати, що саме завдяки їм ми маємо можливість ЖИТИ.
Дякую вам, дорогі павлоградці, за три роки мужності, витримки та людяності.
Дякуємо кожному, хто лишається в місті, допомагає й наближає ПЕРЕМОГУ!

Міський голова Анатолій Вершина