На вкраїнському полі,
Під небесним блакиттям
Лежить вишита доля
Різнобарвним суцвіттям.
Пелюстками ромашка
Губить мрії дівочі:
Обіця (їй не важко)
І любов, й теплі ночі.
Наче, крові краплини,
Густо маки “сипнули” –
То сини України
Сном героя заснули…
А волошки у житі –
То є мамині очі
Слізьми-росами вмиті,
Як ті зорі праотчі.
На безкрайньому полі
Бог рукою Своєю
Вишив, виміряв долю
Для Вкраїни моєї.
Шамріцька Н.