Фастівська Отг
Загинув Володимир Тарасов: Фастівщина у скорботі за Героєм
🕯️ Фастівська громада у скорботі: Прощання з Героєм Володимиром Тарасовим
З невимовним сумом сповіщаємо про трагічну загибель Захисника України, вірного сина Фастівської громади, Володимира Юрійовича Тарасова, який віддав своє життя за волю та незалежність нашої країни. Його подвиг назавжди залишиться в пам’яті кожного з нас.
Володимир Тарасов народився 23 жовтня 1979 року в селищі Борова. З дитинства Володимир був відкритим та товариським, здобув середню освіту в Борівській середній школі, де мав численних друзів та залишив по собі теплі спогади. Після закінчення школи, він продовжив навчання у Фастівському професійно-технічному училищі, де опанував професію будівельника-плиточника, яка стала його першою сходинкою у доросле життя.
Відразу після здобуття професії, Володимир пройшов строкову військову службу, демонструючи відповідальність та готовність захищати свою країну. Після завершення служби він працював у будівельній сфері, де реалізовував свої професійні навички. З часом Володимир створив сім’ю, одружившись з коханою Валентиною. Їхнє кохання стало основою міцної родини.
З початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, Володимир не залишився осторонь. Він став членом Борівської територіальної оборони, а вже з 1 березня 2022 року вступив до лав Збройних Сил України, демонструючи мужність та відвагу. Молодший сержант Володимир Тарасов проходив службу на Покровському напрямку у складі парашутно-десантної роти, де щодня ризикував життям, захищаючи рідну землю.
За видатні заслуги перед Батьківщиною Володимир Тарасов був відзначений нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Військова Честь» та відзнакою Міністра оборони України «Залізний Хрест». Ці нагороди є визнанням його героїзму та самовідданості.
14 лютого 2025 року, виконуючи свій військовий обов’язок на Донеччині, Володимир Тарасов загинув, віддавши найцінніше – своє життя – за свободу України. Його смерть – непоправна втрата для всіх нас.
У скорботі за Героєм залишилися мама Ніна Володимирівна, дружина Валентина Олегівна, донька Дар’я та племінниця Ніколь Іванівна. Сім’я втратила найдорожчу людину, але пам’ять про Володимира назавжди залишиться в їхніх серцях.
🙏 Розділяємо з родиною біль втрати. Ми ніколи не пробачимо ворогу жодної втраченої душі. Вічна пам’ять і слава Герою! Його подвиг буде прикладом для майбутніх поколінь.
Про дату та час поховання Захисника буде повідомлено додатково.


