СЬОГОДНІ РІЧНИЦЯ ЗАГИБЕЛІ ГЕРОЯ СТАНІСЛАВА НАЗАРЕНКА. Пам’ять про подвиг 25-річного воїна, який віддав життя за Україну, назавжди залишиться в наших серцях. Він народився 18 липня 1998 року у селі Війтівці, був старшим сином у сім’ї, де виховувались троє дітей. З дитинства виявляв відповідальність та патріотизм, шанував сімейні цінності. У школі Станіслав навчався відмінно. Після школи він обрав професію агронома, закінчивши Іллінецький аграрний фаховий коледж. Працював за кордоном, але з початком повномасштабного вторгнення Росії прийняв рішення повернутися в Україну та захищати рідну землю. Разом з другом вони добровольцями пішли на війну, ставши першими на захист країни без повісток чи примусу.

Станіслав боронив Україну у складі 128 окремої бригади Сил територіальної оборони «Дніпро», брав участь у боях на Запоріжжі та Донеччині. Він служив на посаді головного сержанта – командира гранатометного відділення взводу вогневої підтримки. Стас був мужнім та відважним воїном, який завжди йшов до кінця. 8 березня під час бойових дій біля населеного пункту Старомайорське Донецької області отримав важкі поранення. Його доставили до лікарні у Дніпрі, де він мужньо боровся за життя, але, на жаль, поранення виявились смертельними.

У рідному селі Героя, Війтівцях, на фасаді сільського клубу було відкрито меморіальну дошку на його честь. На мітингу були присутні родина, односельчани, друзі та міський голова Віктор Бичков. Вшанувати пам’ять героя прийшли багато людей. Після мітингу всі присутні відвідали могилу Станіслава на сільському цвинтарі, де поклали квіти та вшанували пам’ять загиблого воїна. Сільський священик о. Ігор Винярський відслужив панахиду за загиблим воїном. Подвиг Станіслава Назаренка навіки залишиться у пам’яті українського народу. Йому назавжди 25. Вічна пам’ять Герою! Будьмо гідними його пам’яті! Герої не вмирають!