У Луцьку відбувся показ вистави «Останній гречкосій» для військових, їхніх родин та сімей загиблих захисників. Цей захід став виразом вдячності та підтримки тим, хто захищає Україну.

У Волинському обласному драматичному театрі 18 березня відбувся показ вистави «Останній гречкосій», на який були запрошені ветерани, військовослужбовці та члени їхніх сімей з усієї Волинської області. Цей захід організовано Волинською обласною військовою адміністрацією (ОВА) за підтримки Волинського обласного драматичного театру, демонструючи важливість турботи про тих, хто повернувся з війни, а також про їхні родини.

Війна, на жаль, залишає глибокий слід не лише на полях бою, але й у серцях тих, хто пережив її жахіття. Підтримка необхідна не тільки самим військовим, але й їхнім сім’ям, які відчувають наслідки подій. Турбота про ветеранів та їхні родини – це важливий обов’язок як влади, так і всього суспільства. Саме тому Волинська ОВА вирішила організувати такий захід, щоб висловити свою вдячність та повагу.

Організатори подбали про комфортне добирання учасників: районні військові адміністрації забезпечили транспорт для мешканців з різних громад області. Загалом, близько 400 осіб з усієї Волині приїхали до Луцька, щоб переглянути виставу.

Заступник голови ОДА Тарас Шкітер висловив подяку всім присутнім за їхню участь у заході. Він зазначив, що допомога силам безпеки й оборони є пріоритетом для Волинської ОВА. Шкітер також підкреслив намір продовжувати організацію подібних ініціатив, спрямованих на підтримку військових та їхніх родин: «Допомога силам безпеки й оборони для Волинської ОВА – пріоритет. Разом із цим, будемо працювати, аби таких ініціатив, як показ вистави, ставало все більше. Дякую вам», – зазначив Тарас Шкітер перед початком показу. Мета таких заходів – показати, що їхню службу цінують і пам’ятають про їхні потреби.

Захід став ще одним прикладом підтримки, яку надає влада та суспільство захисникам України. Такі ініціативи важливі для підтримки морального духу та психологічного стану військових та їхніх сімей, демонструючи, що їхня жертва не забута та заслуговує на вдячність.