Сьогодні ми відзначаємо другу річницю світлої пам’яті воїна Миколи Гриджука з села Слобода. Ця дата нагадує нам про втрату справжнього Героя, командира, який завжди був прикладом мужності та відваги.

Два роки тому, 21 березня, Україна втратила одного зі своїх найкращих синів. Микола Гриджук був не просто воїном; він був лідером, який завжди знаходився поруч зі своїм особовим складом, разом з ними йшов у бій, демонструючи неймовірну хоробрість та відданість. Його загибель стала трагедією для всіх, хто його знав, і залишила незагоєну рану в серцях рідних, друзів та побратимів. Час плине, але біль втрати не зникає.

Микола Гриджук був не тільки військовим, він був чоловіком, люблячим батьком, відданим сином, вірним побратимом. Він зробив свій вибір захищати Україну ще у 2014 році, коли російська агресія вперше ступила на українську землю. З того часу він безстрашно боровся за свободу та незалежність нашої держави, ризикуючи власним життям заради майбутнього. Микола віддав своє життя, захищаючи рідну землю, незалежність та майбутнє України. Він загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Білогорівка, Бахмутського району, Донецької області, виконуючи свій військовий обов’язок. Його героїзм та самопожертва назавжди залишаться в пам’яті українського народу.

За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Микола Гриджук був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). Ця нагорода є визнанням його видатних заслуг перед Батьківщиною. Його ім’я викарбуване в історії України як символ незламності та героїзму. Ми пам’ятаємо кожного героя, який віддав своє життя за Україну.

Ми пам’ятаємо, шануємо та ніколи не забудемо подвиг Миколи Гриджука! Вічна пам’ять та слава Герою!