Що таке фішинг та як захиститись: Повний посібник

Фішинг – це одна з найпідступніших кіберзагроз, яка постійно еволюціонує, щоб обманювати користувачів. Уявіть собі ситуацію: вам телефонує людина, яка представляється працівником банку, або ви отримуєте електронний лист з терміновим проханням оновити пароль від вашої банківської картки. Ви переходите за посиланням, вводите свої конфіденційні дані, і, на жаль, ваші гроші або особиста інформація опиняються в руках шахраїв.

Слово “фішинг” (phishing) походить від англійського слова “fishing” – “риболовля”. Чому саме таке порівняння? Шахрай у кіберпросторі – це рибалка, який закидає вудку в безкрайнє “море” інтернету, де кожен користувач – потенційна “риба”. Він використовує “приманку”, наприклад, фальшивий лист від банку або повідомлення про виграш, щоб “зловити” необережних користувачів, які “клюнуть” і віддадуть свої цінні дані: паролі, номери банківських карток або особисту інформацію.

Фішинг надзвичайно небезпечний, оскільки він майстерно грає на наших емоціях, таких як страх, поспіх та довіра. Це не просто технічна атака, а справжня психологічна маніпуляція, яка використовує різноманітні методи, щоб змусити жертву діяти імпульсивно та нерозсудливо.

Чим загрожує фішинг? Фінансові та репутаційні ризики

Наслідки фішингових атак можуть бути надзвичайно серйозними, охоплюючи як фінансові втрати, так і шкоду для вашої репутації. Уявіть собі, що, відкривши шахрайське посилання, ви миттєво втрачаєте доступ до своїх фінансів, або ж шахраї отримують доступ до вашої електронної пошти або профілів у соціальних мережах, після чого починають вимагати гроші у ваших друзів та знайомих, видаючи себе за вас.

Технічні аспекти фішингу: як працюють шахраї

Фішингові атаки часто використовують підроблені сайти, які візуально імітують офіційні ресурси. Шахраї створюють копії відомих веб-сайтів, змінюючи лише незначні деталі в адресі (наприклад, “login-bank.com” замість “bank.com”). Посилання в таких повідомленнях можуть вести на сайти з вбудованим зловмисним кодом, який збирає ваші логіни, паролі та номери банківських карток, після чого передає цю інформацію зловмисникам.

Сучасні веб-сайти використовують захищене з’єднання, яке шифрує дані, що передаються між вашим браузером та сервером. Якщо з’єднання з сайтом не є безпечним, ваш браузер має інформувати вас про це та запитувати, чи дійсно ви хочете перейти на цей ресурс. Звертайте увагу на наявність значка замка та “https://” в адресному рядку.

Крім того, фішингові листи можуть надходити з зламаних акаунтів. Тому будьте обережні з особистими повідомленнями з проханням “проголосувати за посиланням” або переказати кошти на невідомий рахунок.

Як захиститися від фішингу з підробленими сайтами: практичні поради

Перш за все, ретельно перевіряйте адресний рядок. Переконайтеся, що в ньому присутнє “https://” та значок замка. Проте, найкращий захист – це утримуватися від переходу за підозрілими посиланнями.

Не поспішайте відкривати отримані посилання. Якщо ви отримали термінове повідомлення, перш за все, перевірте його достовірність. Банки та інші сервіси рідко надсилають термінові запити через посилання. Завжди краще зайти на офіційний сайт компанії напряму.

Уважно перевіряйте відправника. Дивна адреса електронної пошти, наприклад, “[email protected]”, повинна викликати підозри. Офіційні компанії використовують офіційні домени, наприклад, “[email protected]”.

Ніколи не вводьте свої дані за посиланнями. Якщо сервіс вимагає пароль або код з SMS, відкрийте офіційний сайт вручну, ввівши адресу в браузері.

Не соромтеся телефонувати для перевірки. Якщо ви отримали лист від банку, зателефонуйте на гарячу лінію (номер з офіційного сайту, а не з листа) та уточніть інформацію.

Уникайте завантаження підозрілих файлів. Фішинг може ховатися у вкладеннях до листів – не відкривайте файли, отримані від незнайомих відправників.

Як працює фішинг через листи з вкладеннями? Розбір механізму

Фішинг через листи з вкладеннями – це один з найпоширеніших способів кібератак, що поєднує технічні хитрощі та психологію. Шахрай надсилає електронний лист з вкладеним файлом, який може бути документом Word, PDF-файлом, архівом ZIP або навіть зображенням. На перший погляд, усе виглядає невинно: “Рахунок за послуги.docx” чи “Фото з вечірки.jpg”. Але в середині вкладення приховано шкідливий код, наприклад, макроси в документах або троянська програма. Коли ви відкриваєте файл, цей код активується.

Макроси – це маленькі програми, вбудовані в документи (наприклад, у файли Word або Excel), які автоматизують певні дії, як-от обчислення або форматування. Шахраї використовують їх як “троянського коня”. Уявіть, що ви отримали лист із вкладенням “Рахунок.docx” і відкрили його. Якщо в документі є шкідливий макрос, він може запуститися автоматично або коли ви натиснете “Увімкнути вміст”. Цей макрос може завантажити вірус з віддаленого сервера, викрасти ваші дані або навіть заблокувати ваш комп’ютер, вимагаючи викуп.

Щоб убезпечити себе, ви можете налаштувати параметри безпеки в категорії Центр безпеки та конфіденційності, відповідно до рекомендацій, розроблених CERT-UA, за посиланням https://cert.gov.ua/files/pdf/Recomendations-MSOffice.pdf .

Троянська програма може негайно почати красти ваші дані: паролі з вашого браузера, файли з вашого комп’ютера або навіть записувати натискання клавіш (кейлоггер). Все це відбувається безшумно, без видимих ознак, доки шкода не стане очевидною.

Вкладення, щоб виглядати безпечним, може мати подвійне розширення, наприклад “invoice.pdf.exe” – де назвою є “invoice.pdf” а розширенням “.exe”. Як тільки ви відкриваєте файл – шкідливий код запускається.

Чому важливо встановити двофакторну аутентифікацію? Посилення безпеки

Двофакторна аутентифікація (2FA) значно ускладнює шахраям доступ до ваших акаунтів, навіть якщо вони викрали ваш пароль. Тому це один з найпростіших та найефективніших способів захистити себе в інтернеті.

Уявіть, що ваш пароль – це ключ від вашої квартири. Якщо хтось його вкраде або підбере (а паролі типу “1234” або “qwerty123” зламуються за лічені секунди), він зможе потрапити до вас додому. Двофакторна аутентифікація додає “другий замок”, який відкривається іншим ключем – наприклад, кодом з вашого телефону. Тепер шахраю недостатньо знати пароль, йому ще потрібен ваш телефон або інший пристрій, з яким пов’язана 2FA. Це як мати двері з кодовим замком та ключем одночасно – без обох ви не зможете зайти.

Технічно 2FA працює так: після введення паролю система просить другий “фактор” – зазвичай це код, який приходить в SMS, у додаток типу Google Authenticator або поштою. Цей код унікальний та дійсний лише декілька хвилин, тому шахрай не встигне ним скористатися, навіть якщо перехопить його.

Встановити 2FA – це питання кількох хвилин (увімкнути в налаштуваннях Gmail, соціальних мереж або банку), але це рятує від серйозних проблем.

Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA розробила інструкцію щодо встановлення двоетапної автентифікації (2FA) для деяких месенджерів та інформаційних систем, з якою Ви можете ознайомитись за посиланням https://cert.gov.ua/recommendation/6278274.

Управління Держспецзв’язку в Тернопільській області.

« повернутися