10 травня 1931 р. для Дрогобича став історичним днем. Три століття спроби прокласти водопровід до міста були провальними. Дрогобич потерпав без якісної води. У міських криницях вона мала солонуватий присмак.

І ось нарешті звершилося! Цього дня о 12.00 відбулося урочисте засідання міської ради з приводу офіційного відкриття водопроводу. На урочистостях були присутні представники міністерства, воєводства та розмаїття культурних, освітніх інституцій. Тодішній віцебурґомістр Леон Таненбаум у своїй промові детально переповів історію будівництва водогону. Віцебургомістр наголошував, що одним із найважливіших питань було фінансування проекту. Протягом декількох років влада працювала над наданням кредиту на будівництво водопроводу. Справу було вирішено завдяки тому, що Міністерство праці та соціального захисту населення, яке мало надати кредит, очолив дрогобичанин др. Герман Хоровітц, який доклав максимум зусиль для допомоги Дрогобичу.

«Ми розуміємо, щонайменше 25 років місто мусіло тяжко працювати і економити на різних справах, лише щоб сплачувати борг за будову водопроводу. Проте, ми переконані, що водопровід прислужитися не тільки для теперішніх мешканців міста, але і для майбутніх поколінь дрогобичан», – сказав на заврешення Леон Таненбаум.

Після чого з центральної частини міста були подані транспортні засоби, на яких доправляли охочих до Урожа, щоб подивитися, як виглядає водозабір.

Довідково: перший водопровід «Уріж-Дрогобич» був спроектований так, щоб покрити затребуваність у воді цілого міста у перспективі на 40 років. Загальна вартість проекту сягала 4 млн злотих.

Протяжність водопроводу становила 25 км. Водозабір охоплював 5 студень, на зразок краківських, глибиною 15 м. Труби, з яких складався водопровід, були діаметром від 80 до 300 мм. Прочекавши століття, Дрогобич нарешті отримав цілодобове постачання води. З цього дня розпочався відлік історії водопостачання міста. Сьогодні з цього водозабору воду споживає 30% населення Дрогобича.