Знову наша громада в жалобі. Знову пекучий біль стискає наші серця. Знову важко повірити та прийняти гірку звістку з фронту про загибель відважного захисника, Героя-земляка. 1 листопада 2024 року відійшов у вічність навідник 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 4 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону Петрусенко Владислав Віталійович. Чорні та криваві руки окупантів обірвали життя 25-річного луганчанина під час виконання бойового завдання в районі села Катеринівка Покровського району Донецької області. Владислав Петрусенко, народжений 10 квітня 1999 року в селі Луганка, назавжди залишиться в пам’яті земляків. Тут він закінчив 11 класів Луганської ЗОШ, а згодом здобув фах механіка у місті Кривий Ріг. Після завершення навчання Владислав працював в СВК «Агрофірма Маріампольська». 14 серпня 2024 року, захищаючи рідну землю та її народ, Владислав Петрусенко був мобілізований до лав ЗСУ, ставши на захист України. Владислав був доброю, чуйною людиною, сповненою життєрадісності. Він мав багато вірних друзів, цінував і поважав свою велику родину. Без сина залишилася згорьована мати, без брата – сестра, без люблячого онука – бабусі… Він не встиг створити сім’ю, народити дітей, але він назавжди залишиться в наших серцях як приклад мужності та відваги. Він залишив після себе добрі справи, світлі спогади, вічну пам’ять та щиру вдячність від усіх нас за мирне небо над Петрівщиною, за наше збережене життя. Петрівська громада сумує разом з родиною та близькими загиблого Героя, низько схиляючи голови в глибокій скорботі. Нехай душа загиблого воїна знайде вічний спокій… Царство Небесне нашому Захиснику! Слава українському воїну, який віддав своє життя за Україну і за кожного з нас! Пам’ятаймо Героїв! Вічна пам’ять!