Віталій Матвієнко трагічно загинув 25 березня 2022 року в селищі Прудянка Харківського району, ставши жертвою російської агресії. Того дня, він пішов забрати пенсію для себе та своєї матері. Незважаючи на те, що невдовзі після цього, його мати отримала страшну звістку про загибель сина, вона досі пам’ятає кожну деталь того дня.

«Прилетів снаряд. Поряд із ним було ще дві людини. Загинув тільки син. Тіло відвезли до моргу. Дякуючи старості, який п’ять днів їздив по тіло, його таки забрали і поховали в Прудянці. Хата наша розбита. Я залишилася сама. Оселилася в іншому селі з сусідкою в хатині на дві кімнати», – згадує мати Віталія. Слова жінки пронизані болем втрати та відчаєм.

Віталію Матвієнку було 48 років. Він народився та виріс у Прудянці, працював на заводі та в охороні. Усе його життя було тісно пов’язане з рідним селищем. Віталій був одружений, але після розлучення повернувся до матері. Останні два роки він мав інвалідність третьої групи, страждаючи від проблем зі здоров’ям.

«У нього дуже боліла спина. Потім виявилося, що грижа. Сину зробили операцію, вставили пластину… Він мені у всьому допомагав – по дому, на городі. Перед війною ми перекрили дах хати, поставили паркан, тільки не прийшлося там сину пожити», – згадує мати, не в змозі стримати сліз. Ці спогади показують, як багато Віталій робив для своєї родини.

Війна забрала життя Віталія, залишивши по собі невимовний біль для його матері та доньки. Його втрата – це ще одна трагічна сторінка в історії російсько-української війни, яка щодня забирає життя невинних людей. Пам’ять про Віталія Матвієнка назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав та любив.