Вода відіграє в організмі людини надзвичайно важливу роль, але її якість може суттєво впливати на наше здоров’я. Вода може бути фактором передачі багатьох інфекцій бактеріального та вірусного походження. Крім того, небезпеку для здоров’я становлять різноманітні хімічні сполуки, які можуть міститися у питній воді, якщо їх вміст перевищує гранично допустимі норми. Особливу увагу слід приділяти стану води, яку ми споживаємо щодня.

         В останні роки спостерігається зростання нітратного забруднення ґрунтових вод, які широко використовуються у сільській місцевості для децентралізованого водопостачання. Це відбувається внаслідок неконтрольованого використання мінеральних і особливо органічних добрив у колективних господарствах та у приватному секторі. Важливо знати про негативний вплив нітратів на наше здоров’я.

       Нітрати– вода, забруднена нітратами, становить серйозну небезпеку для дитячого організму, особливо для дітей у перші місяці життя. Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо першого року життя, пов’язаний з недосконалістю ферментних систем організму та біохімічних процесів, що відбуваються в ньому. До нітратів чутливі також особи похилого віку, хворі на анемію, а також люди з дихальною та серцево-судинною патологією. Необхідно бути обережними та вживати заходів для захисту від негативного впливу нітратів.

Слід пам’ятати, що забруднена нітратами вода, навіть у смертельних дозах, може виглядати чистою, прозорою, не мати запаху та видимих домішок, а також бути звичайною на смак. Це робить її підступною загрозою.

Кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а навпаки, збільшує її токсичність! Цей факт підкреслює важливість правильних методів очищення води.

            Також, звернемо увагу на інші перевищення хімічних показників у питній воді зі свердловин та колодязів, які можуть негативно впливати на здоров’я людини. Розглянемо основні з них:

Загальна жорсткість:

-погіршуються органолептичні властивості води – вона набуває неприємного смаку; гірше розварюються м’ясо і бобові, погано заварюється чай, утворюється накип на стінках посуду; волосся після миття стає жорсткішим, а шкіра грубішає;

-постійне вживання води з підвищеною жорсткістю може призвести до накопичення солей в організмі та, як наслідок, до захворювань суглобів (артрити, поліартрити), утворення каменів у нирках, жовчному і сечовому міхурах. Крім того, в організмі погіршується всмоктування жирів та жиророзчинних вітамінів, що може сприяти виникненню дерматиту.

Хлориди:

-погіршуються органолептичні властивості – вода набуває солонуватого смаку, що може обмежувати її споживання;

-впливають на водно – сольовий обмін, підвищуючи рівень хлоридів у крові та знижуючи діурез;

-можуть викликати пригнічення шлункової секреції, що призводить до порушення процесу перетравлення їжі.

Сульфати:

-обмежують водоспоживання, надаючи воді гірко-солоний смак;

 -сульфат магнію діє як проносне у концентрації вище 100 мг/дм3, особливо у людей, які вперше вживають воду з високим вмістом сульфатів. З часом організм може адаптуватися до такої концентрації;

-негативно впливають на шлункову секрецію, що призводить до порушення процесів перетравлення і всмоктування їжі.

Залізо:

-надмірний вміст заліза у воді надає їй неприємного червоно-коричневого забарвлення, погіршує її смак, а також органолептичні властивості через утворення слизу, властивого залізобактеріям;

-високий вміст заліза може негативно впливати на шкіру, впливати на морфологічний склад крові та сприяти виникненню алергічних реакцій.

Окислюваність пермангананатна:

-значення перманганатної окислюваності вище норми негативно впливає на печінку, нирки та репродуктивну функцію організму;

-при знезараженні такої води хлоруванням утворюються хлорвуглеводні, які є шкідливими для здоров’я (наприклад, хлорфенол).

Амоній (азот амонійний):

-перевищення амонію в питній воді може свідчити про потрапляння фекальних стоків або органічних добрив у джерело водопостачання;

-постійний прийом води з підвищеним вмістом амонію викликає хронічний ацидоз і зміни в тканинах;

-аміак (у вигляді газу) може дратувати кон’юнктиву очей і слизові оболонки.

Сухий залишок:

-вода з підвищеним вмістом мінеральних солей непридатна для пиття через солоний або гірко – солоний смак. Її вживання може призвести до порушення втамування спраги, змінити водно-сольовий обмін, збільшуючи гідрофільність тканин, посилювати моторну і секреторну функцію шлунка і кишківника;

-слабомінералізована вода неприємна на смак, а тривале її вживання може призвести до порушення водно-сольового обміну (зменшення вмісту хлоридів в тканинах). Така вода, як правило, містить мало мікроелементів.

Хлор залишковий:

-всі сполуки активного хлору мають сильну бактерицидну дію, але якщо їх концентрація перевищує норми, вони можуть викликати роздратування шкіри, слизових оболонок і дихальних шляхів.

Алюміній:

-є відомості про нейротоксичність алюмінію, його здатність накопичуватися в нервовій тканині, печінці та важливих областях головного мозку за певних умов.

Фтор:

-від кількості фтору у воді залежить частота захворюваності карієсом. Фторування води вважається ефективним методом профілактики карієсу, особливо у дітей;

         Токсичність вищезгаданих компонентів не така велика, щоб викликати гостре отруєння, але за тривалого вживання води, що містить згадані хімічні речовини в концентраціях вище нормативних, може розвинутися хронічна інтоксикація, яка веде в результаті до тієї чи іншої патології.