ЗНОВУ В ЖАЛОБІ НАША ГОРОМАДА – ПІШОВ З ЖИТТЯ ЗАХИСНИК УКРАЇНИ БАЗАЛЕНКО ОЛЕКСІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ.

Народився Олексій Базаленко 7 березня 1974 року в м. Харкові. Зростав у добропорядній сім’ї, змалечку вирізнявся добрим і лагідним характером. Шкільну науку хлопчина опановував також у Харкові, як і свою професію. Потім була служба у армійських лавах поблизу м. Львова, де відточив навички зв’язківця. Після повернення працював на заводі в обласному центрі, а потім у Малинівській громаді.

Кохання всього життя знайшов у с. Коробочкине. Наталя підкорила серце молодого легеня і згодом вони створили міцну і дружню родину. Разом раділи народженню донечки, яку назвали Кариною. Своїй маленькій принцесі батько присвячував свій вільний час, любив радувати подарунками та солодощами.

Сім’я жила у злагоді. Як зазначає дружина Наталя Анатоліївна – про такого чоловіка можна тільки мріяти. Він був дуже уважний, доброзичливий і напрочуд чуйний. Вона згадувала, що коли потрапила до лікарні на операцію, то Олексій годував її з ложки і не відходив і вдень, і вночі, допомагаючи в усьому.

Сусіди також визначають доброту та щирість Олексія Валерійовича. Серед захоплень нашого героя була нумізматика і фотосправа. Любив бувати на природі і подорожувати. Світлини знімав майстерно, як, власне за все, що брався. Він прагнув забезпечити родину усім необхідним, не цурався ніякої роботи. Жителі Коробочкиного знали його як добропорядного сім’янина, чесного, патріотично налаштованого чоловіка.

У 2014 році під час АТО регулярно проходив військові збори, а коли почалося повномасштабне вторгнення – пішов захищати Батьківщину. Службу проходив у військовій частині А 4053 з 20 квітня 2022 року. Його завданням було забезпечувати зв’язок. Сержант Олексій Базаленко командував взводом зв’язківців, який побував на різних ділянках фронту.

Але як би не було складно, Олексій завжди знаходив хвилинку зателефонувати дружині й донечці. Як згадує Наталія Анатоліївна, він постійно цікавився нашими справами, а прощалися вони своєрідним паролем, говорили один одному «до завтра». Тільки, останнього разу, щось було не так ,як зазначає дружина, така тривожна розмова вийшла, ніби щось Олексій передчував…

Командування військової частини багаторазово відзначало Олексія Валерійовича подяками за проявлені відвагу, сміливість і рішучість. Він був прикладом для побратимів та дбайливим командиром для своїх бійців.

24 травня 2024 року сержант Базаленко Олексій Валерійович загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Ямпіль, Краматорського району, Донецької області.

Чкаловська селищна військова адміністрація та Коробочкинський старостинський округ глибоко сумують і розділяють біль непоправної втрати з рідними Героя.
Слава і вічна пам’ять та шана нашому захиснику Базаленку Олексію Валерійовичу.

Герої не вмирають! Вони живуть у наших спогадах і вічно житимуть у пам’яті поколінь…