Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій

З 1 січня 2022 року фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку другої-четвертої груп увійшли до категорії суб’єктів господарювання, для яких застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим. Це важливий крок до прозорості та контролю фінансових операцій.

Застосування РРО/ПРРО – це загальноєвропейська практика, спрямована на досягнення прозорості готівкових розрахунків та їх контрольованість. Метою є робота в межах чинного законодавства, захист прав споживачів та забезпечення внутрішнього контролю за роботою продавців. Багато розвинутих країн світу вже пройшли цей шлях, і міжнародний досвід довів позитивний вплив системного впровадження РРО.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО/ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Статтею 9 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено випадки, в яких РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються. Крім того, Постановою КМУ №1336 від 23.08.2000 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО, але з обов’язковим використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Починаючи з 01.08.2020 року, суб’єкти господарювання отримали можливість реєструвати та використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій. Це відкрило нові можливості для оптимізації фіскальних процесів.

Платники податків можуть використовувати різні типи РРО одночасно, як класичні (апаратні), так і програмні реєстратори розрахункових операцій. Суб’єкт господарювання може самостійно обирати, який тип РРО використовувати, враховуючи характер діяльності, потреби та фінансові можливості. Важливо, що електронні чеки мають таку ж юридичну силу, як і паперові.

Сьогодні на ринку представлено великий вибір програмного забезпечення, як безкоштовного від податкової служби, так і альтернативних рішень від комерційних розробників, які адаптовані до бізнес-процесів різних секторів економіки. Це дозволяє підприємцям знаходити оптимальні рішення для своїх потреб.

У разі проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО або проведення розрахункової операції через РРО/ПРРО на неповну суму вартості товарів, застосовуються фінансові санкції. За перше порушення передбачено штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), а за кожне наступне – 150 %.

Для платників фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів/послуг (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння), передбачено фінансові санкції у розмірі 25 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше порушення та 50 % за кожне наступне. Ця норма діє в період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше дати припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Дана інформація підготовлена Головним управлінням ДПС у Полтавській області.