🕯️🇺🇦Світла пам’ять Герою…

З глибоким сумом та невимовним болем у серці повідомляємо трагічну звістку — наша громада втратила ще одного мужнього сина України. Вкотре сумна звістка про поповнення небесного війська прийшла до нашої громади — і вкотре з подвійною силою болю та втрати…

Кривава російсько-українська війна забрала життя нашого земляка — солдата Васильєва Юрія Костянтиновича, 1987 року народження, жителя села Садки Бердичівського району Житомирської області. Юрій був оператором відділення бойових модулів взводу вогневої підтримки 1 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А4638. Призваний на службу Бердичівським РТЦК та СП, він з 24 березня 2025 року вважався зниклим безвісти. Та лише зараз стало відомо, що того ж дня, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Надія Сватівського району Луганської області, наш захисник загинув, залишившись вірним військовій присязі та своєму народу. Це непоправна втрата для матері — Васильєвої Емілії Едуардівни, для рідних і близьких, для всієї нашої громади. Юрій був не просто воїном — він був сином України, який віддав своє життя за нашу свободу, за наш спокій і за майбутнє нашої держави. Важко сприймати смерть наших оборонців… Ще важче знайти слова втіхи для рідних, близьких та побратимів. Це біль, який пронизує серце і не має терміну давності. У цей скорботний час щиро співчуваємо родині, розділяємо ваш невимовний біль і в молитві низько схиляємо голови перед подвигом Юрія. Вічна пам’ять і слава Герою, який став щитом для України! Нехай Господь прийме душу захисника у Царство Небесне. Про дату та час прощання буде повідомлено додатково.

З глибоким сумом та важким серцем громада сповіщає про загибель ще одного свого сина, Юрія Костянтиновича Васильєва, який віддав життя за Україну. Війна забирає найкращих, і ця втрата відгукується болем у серці кожного з нас. Юрій народився у 1987 році, був жителем села Садки Бердичівського району. Він був відважним солдатом, оператором відділення бойових модулів. З 24 березня 2025 року вважався зниклим безвісти, але, на жаль, стало відомо про його загибель під час виконання бойового завдання поблизу Надії на Луганщині. Його смерть – це непоправна втрата для його родини, для матері Емілії Едуардівни, для всіх, хто його знав. Юрій був справжнім героєм, який віддав усе заради свободи та майбутнього України. Ми низько схиляємо голови перед його подвигом і висловлюємо щирі співчуття родині. Вічна пам’ять герою! Про дату та час прощання буде повідомлено пізніше.

Кожен день війни приносить біль і втрати, і сьогодні наша громада знову схиляє голови перед пам’яттю загиблого героя. Юрій Костянтинович Васильєв, 1987 року народження, віддав своє життя за Україну. Він був відважним воїном, який служив в 1 механізованій роті. Юрій зник безвісти 24 березня 2025 року, але нещодавно стало відомо, що він загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині. Його героїзм та самовідданість назавжди залишаться в наших серцях. Смерть Юрія – це трагедія для його родини та всієї громади. Ми щиро співчуваємо рідним та близьким. Вічна пам’ять і слава Герою! Нехай Господь прийме його душу в Царство Небесне. Дата та час прощання будуть повідомлені додатково.