ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБА ІНФОРМУЄ

Останнім часом спостерігається ускладнення епізоотичної ситуації в країнах Європи через ящур великої рогатої худоби. З початку поточного року випадки ящуру зафіксовані в Німеччині, Словаччині та Угорщині. Наразі існує реальна загроза занесення цього небезпечного захворювання на територію України.

Ящур – це гостра, висококонтагіозна хвороба, яка вражає велику рогату худобу, свиней, овець, кіз, верблюдів, буйволів, оленів, косуль, лосів, кабанів, ведмедів, слонів та інших парнокопитних. Ящуром може заразитися і людина. Зараження відбувається при споживанні необробленого молока від хворих тварин.

Переносниками ящуру можуть бути тварини, нечутливі до хвороби, зокрема собаки, коти, коні, а також кури, качки, гуси та інші синантропні птахи.

Хвороба проявляється лихоманкою, везикулярним ураженням ротової порожнини, вим’я у корів, і ураженням міокарда та м’язів у молодняка.

Клінічні ознаки: надмірне слиновиділення, поява невеликих виразок круглої або овальної форми в ротовій порожнині (афт), ерозії на слизовій оболонці рота та язика, підвищення температури тіла, кульгавість і втрата апетиту. Можливі повторні зараження з невираженими клінічними ознаками. У новонароджених тварин ящур проходить у важкій формі, з летальним результатом без утворення афт.

Тварини, які перенесли ящур одного типу, можуть захворіти повторно, якщо інфікуються вірусом іншого типу.

Основним джерелом інфекції є хворі тварини та ті, що перебувають у інкубаційному періоді. Інфіковані тварини передають вірус через дихання, слину, носовий слиз, лімфу з розривів афт, молоко, сечу та фекалії. Зараження відбувається при безпосередньому контакті хворих тварин зі здоровими. Від зараження до появи перших симптомів проходить від 7 до 14 днів у великої рогатої худоби та до 21 дня у інших сприйнятливих тварин.

Інфіковані тварини забруднюють корми, підстилку, годівниці, воду, поїлки, інвентар, приміщення, одяг та взуття персоналу, що стає факторами передачі вірусу ящуру.

Сприятливими умовами для збереження вірусу в навколишньому середовищі є низька температура, висока вологість та нейтральне середовище заражених об’єктів.

Тварини, які перехворіли на ящур, вакциновані або утримувалися разом із хворими протягом тривалого часу (до року), можуть бути носіями вірусу та джерелом інфекції.

Заходи профілактики ящуру

Щоб запобігти занесенню ящуру, власники господарств, незалежно від форми власності, зобов’язані дотримуватися закритого режиму роботи, забезпечуючи належні умови утримання, годівлі та експлуатації сільськогосподарських тварин.

Усі суб’єкти господарювання, які утримують тварин, повинні забезпечити:
1) Обмежувальні заходи при перевезенні тварин, продукції тваринного та рослинного походження, а також контролювати формування ферм, стад тощо.
2) Обов’язковий профілактичний карантин тварин, які надходять у господарство.
3) Контроль за станом здоров’я тварин на всіх етапах їх утримання, включаючи карантин.
4) Регулярне очищення та дезінфекцію приміщень, інвентарю, територій.
5) Забезпечення персоналу спецодягом, взуттям та засобами особистої гігієни.
6) Обмеження доступу сторонніх осіб на тваринницькі ферми, наявність санпропускників, дезбар’єрів та огороджень.

При виявленні ящуру відповідні Державні надзвичайні протиепізоотичні комісії (ДНПК) негайно приймають рішення про забій та знищення на місці (шляхом спалювання та закопування на глибину не менше 2 метрів) усіх хворих, підозрілих та тих, що контактували з ними тварин, а також залишків кормів, підстилок, гною, інвентарю.

У разі підозри на захворювання у свійських або диких тварин, негайно повідомте Держпродспоживслужбу.