🇺🇦ВІДДАВ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ: ТРОСТЯНЧАНИ ПОПРОЩАЛИСЯ З ГЕРОЄМ ОЛЕКСАНДРОМ ЗАЙЦЕМ

Сьогодні, в день коли плаче навіть небо, Тростянецька громада в останню земну дорогу провела свого Героя — гранатометника Олександра Івановича Зайця.

У Вознесенському храмі зібралися рідні, друзі, побратими, представники міської ради, щоб провести Захисника в останню путь із гідністю та шаною. Чин похорону за упокій душі українського бійця звершили отці Олександр Карпець та Роман Кулішов.

Під звуки траурного оркестру, у коридорі пошани від стін Вознесенського храму до кладовища по вулиці Пам’яті, люди прощалися з тим, хто поклав життя за Україну.

Олександр Іванович народився у Харківській області, та згодом його родина переїхала до Тростянця. Працював на різних підприємствах громади, останнім часом — у ФОП Чалого. Друзі, знайомі та сусіди пам’ятають Олександра як товариського, веселого та щирого чоловіка, на якого завжди можна було покластися.

Служив Олександр Іванович у лавах Збройних Сил України — гранатометником 3-го механізованого батальйону окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Сумлінно виконував свої обов’язки, до нього з повагою ставилися побратими. З честю та гідністю ніс військову службу, до останнього подиху зберігаючи вірність військовій Присязі та українському народові. Загинув він 7 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новосілка Донецької області. Нашому Герою було лише 42 роки, і тепер назавжди залишиться…

На церемонії прощання виступив міський голова Тростянця Юрій Бова, який звернувся до присутніх зі словами скорботи й подяки:

“Сьогодні ми прощаємось із Героєм. Олександр Заєць — це той, хто без вагань став на захист нашої держави, нашого майбутнього. Він був люблячим сином, вірним другом і справжнім патріотом. Тростянець завжди пам’ятатиме його подвиг. І нехай ця пам’ять стане частиною нашої сили — сили громади, сили країни, що бореться за своє життя. Вічна шана і слава нашому Герою!”

До слова був запрошений і Владислав Заброда, офіцер Охтирського Першого відділу районного ТЦК та СП. Саме він передав матері загиблого сина синьо-жовтий стяг — символ честі, обов’язку і самопожертви.

Поховання супроводжувалося виконанням Державного Гімну України та військовим салютом — триразовим залпом у пам’ять про загиблого захисника.

Спи спокійно, дорогий наш захисник, вічна, світла тобі пам’ять та безмежна шана. Герої не вмирають.

Висловлюємо глибокі, щирі співчуття рідним та близьким померлого Героя. Нехай світлий спомин про Зайця Олександра Івановича назавжди залишиться у пам’яті усіх, хто його знав, любив та шанував.

Вічна пам’ять! Вічна слава Герою!