🆘 ЧУЖОГО БОЛЮ НЕ БУВАЄ! Акція «Зниклі безвісти – ви не забуті!» в Хоролі нагадує про Героїв!

У неділю, 13 квітня, у серці Хорола відбулася зворушлива мирна акція під назвою «Зниклі безвісти – ви не забуті!». На центральній площі міста зібралися близько 200 небайдужих громадян, переважно родини зниклих безвісти та полонених військовослужбовців ЗСУ, нацгвардійців та інших військових формувань Сил оборони України, доля яких досі залишається невідомою. Метою заходу було привернути увагу до доль українських Захисників, які вважаються зниклими безвісти під час російсько-української війни або ж потрапили в полон до російських окупантів. Організатори прагнули достукатися до свідомості суспільства, нагадуючи всьому цивілізованому світу, що ці Герої – не просто цифри в сумній статистиці, а живі люди, які потребують правди, уваги та справедливості.

Ініціаторами цієї важливої акції стали Юлія Глущенко, Світлана Єременко та Світлана Кільдєєва – жінки, для яких ця тема стала особистою трагедією. Вони об’єднали навколо себе тих, хто отримав страшні сповіщення про зникнення безвісти своїх рідних: синів, батьків, чоловіків, братів, зятів та друзів. Для української армії вони – особовий склад, а для рідних і близьких – незамінні люди. Тому кожен учасник акції не втрачає надії і шукає будь-яку можливість розшукати та повернути своїх Захисників. Завдяки небайдужості ініціаторів, захід вийшов емоційно насиченим, що не залишило байдужим жодного з присутніх.

Найбільш хвилюючим моментом акції стала участь дітей зниклих безвісти та полонених воїнів. Малеча тримала в руках плакати з надписами: «Хочу обійняти тата», «Татку, ми чекаємо тебе вдома». Дитячий біль, виражений у поглядах, був красномовнішим за будь-які слова, торкаючись глибин серця кожного присутнього. Історія та доля кожної родини, згорьованої матері, батька, коханої – це та гірка реальність, яка руйнує внутрішній світ через втрачений зв’язок. Багато хто не стримував сліз… Страшні наслідки принесла країна-агресор, і багато наших земляків з Хорольської громади стали жертвами російських злочинів.

До акції долучилися не лише мешканці Хорола, але й родичі військових з Миргорода та Семенівки. Ніна Новохацька із сусіднього селища Семенівки, яка втратила чоловіка Валерія Новохацького у вересні 2022 року, пережила ще одну трагедію – зник безвісти її старший син Євгеній Вовк. Студент-першокурсник Хорольського агропромколеджу Максим Яцун з патріотичних міркувань прийшов підтримати родини військових та нагадати українському та світовому співтовариству про полонених Азову.

На площі панувала атмосфера єдності, взаєморозуміння, співпереживання та віри в те, що зв’язок зі зниклими безвісти та полоненими відновиться. Люди вірили, що вони обов’язково повернуться, або ж буде встановлена правда про їхню долю. Ми не дозволимо забути наших Героїв. Вони мають обличчя, родини, дітей… І вони не просто мають право, а зобов’язані бути знайденими. Це люди, а не загублені голки в копиці сіна! У людській цивілізації явище зникнення чи поневолення людей – неприпустиме!

Родини зниклих безвісти та полонених військових закликають до продовження публічного діалогу, вимагаючи від держави та Міноборони більш ефективних дій у пошуках зниклих та бранців російського полону.

Підтримайте родини, які щодня живуть на межі надії та болю! Станьте голосом зниклих безвісти, полонених цивільних та Захисників! Бо кожен, хто зник безвісти та в полоні – не забутий! Він – у серці кожного і всієї країни!🇺🇦