💙 Сьогодні з обласного перинатального центру виписали Наталію, дружину полеглого захисника з 36 окремої бригади морської піхоти, майора Володимира Павлюка, разом з їхнім синочком Максимком. Ця подія – одночасно радісна і надзвичайно важка. Це горе втрати, біль розлуки, народження нового життя та вшанування героїзму. Підтримка родини, друзів, влади, лікарів та знайомих вкрай важлива для Наталії, і вона її має. Щемно дивитися, як старша донечка вперше тримає братика на ручках, кажучи: “Ой, який тяжкенький”, як колеги-дівчата, не стримуючи емоцій, поспішають обійняти, поцілувати і взяти Максимка на руки, як лікарка, яка приймала пологи, не може відпустити, не давши цінну пораду і міцно обійнявши… Всі висловили підтримку родині. Ми в неоплатному боргу перед батьком Максимка, його мужність, самовідданість та жертовність є основою нашої свободи та безпеки. Щиро зичимо родині всього найкращого, ростіть здоровими та обов’язково щасливими у мирній Україні 💛💙. Нехай Максим Володимирович стане гідним продовженням свого Батька. Вічна шана та низький уклін Герою…🇺🇦

ud83dudc99Сьогодні з обласного перинатального центру виписали дружину полеглого на війні захисника із 36 окремої бригади морської піхоти, майора Володимира Павлюка – Наталю із їхнім синочком Максимком.
Ця подія є надзвичайно складною та емоційно важкою для сприйняття. Це горе втрати, біль розлуки, народження нового життя та вшанування героїзму.
Вкрай важливим для мами є підтримка родини, друзів, влади, лікарів та знайомих, і у Наталі вона є. Так щемно дивитися, як старша донечка вперше тримає братика на ручках, кажучи:

“Ой, який тяжкенький”, як колеги-дівчата, збиваючи одна-одну з ніг просто летять обняти, поцілувати і взяти Максимка на руки, як лікарка, яка приймала пологи не може відпустити, не давши цінну пораду і міцно обійнявши…

ud83dudc99Сьогодні з обласного перинатального центру виписали дружину полеглого на війні захисника із 36 окремої бригади морської піхоти, майора Володимира Павлюка – Наталю із їхнім синочком Максимком.
Ця подія є надзвичайно складною та емоційно важкою для сприйняття. Це горе втрати, біль розлуки, народження нового життя та вшанування героїзму.
Вкрай важливим для мами є підтримка родини, друзів, влади, лікарів та знайомих, і у Наталі вона є. Так щемно дивитися, як старша донечка вперше тримає братика на ручках, кажучи: