Страсна п’ятниця у Великомостівській громаді стала днем великої скорботи та глибокого суму. Сьогодні наша громада чисельно зібралася, щоб з болем у серці зустріти свого Героя Андрія Чобіта — мешканця села Бутини, який тривалий час вважався зниклим безвісти. Ми вірили, чекали, молилися… Але доля розпорядилася інакше — Андрій Чобіт повернувся додому на щиті.

Йому був лише 31 рік. Попереду було все життя — мрії, кохання, родина, діти… Але він віддав найдорожче — своє життя — заради нашого миру, заради нашого майбутнього. Героя Андрія Чобіта не встиг одружитися, не встиг подарувати батькам онуків, не встиг насолодитися простими радощами життя. Та він навіки залишиться у нашій пам’яті — молодим, усміхненим, відважним. У глибокій скорботі залишилися батьки, брат і сестри, рідні та близькі, друзі, побратими, а разом із ними — вся Великомостівська громада, яка сьогодні разом схилила голови перед світлою пам’яттю Героя Андрія Чобіта.

Поховали Андрія Чобіта з усіма військовими почестями та за християнським обрядом у рідному селі Бутини. Над його могилою майорить український стяг — символ нашої боротьби і вдячності. Спочивай з Богом, Герою Андрію Чобіте. Віримо, що твоя жертва не була марною. Вічна пам’ять і слава Захиснику України.

Сьогодні Великомостівська громада прощалася з Героєм Андрієм Чобітом, який загинув за Україну. Важко знайти слова, щоб висловити біль втрати. Андрій Чобіт назавжди залишиться в нашій пам’яті. Слава Україні! Героям слава!

Він був справжнім патріотом, який віддав життя за нашу свободу. Нехай земля йому буде пухом. Вічна пам’ять Андрію Чобіту. Ми ніколи не забудемо його подвиг.

Прощання з Героєм Андрієм Чобітом стало символом єдності громади у скорботі. Його ім’я назавжди буде вписане в історію нашого краю. Щирі співчуття рідним та близьким.