Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 377 77 77 з 9 до 20
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
Відкрити/Закрити Фільтри

Новини Могилівська ОТГ

Навколо тривають бої. Як заспокоїти дитину | Новини

Під час війни діти потребують особливої уваги з боку батьків. Діти відчувають себе у небезпеці. Вони напружені, переживають страх та тривогу. Це насамперед помітно з їхньої поведінки: деякі діти стають плаксивими, вередливими та дратівливими, інші — виявляють агресію. Що довше дитина буде жити у стані небезпеки, то більше закріплюватимуться нові сценарії поведінки. Як наслідок, вони можуть стати звичними у будь-якій критичній ситуації. Аби заспокоїти дитину, психологи радять використовувати кілька прийомів:

  1. Говоріть з дитиною спокій­но
  • Про те, що відбувається, вар­то говорити з дитиною тому до­рослому, який найбільше зберігає спокій;
  • Підлітків важливо навчати, де шукати перевірену інформацію, ді­литися джерелами.
  1. Проявляйте надійність
  • Варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити її і себе від небезпеки, що наша армія дасть відсіч;
  • Обійняти можна дитину до підліткового віку;
  • Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми як слабкість.
  1. Грайте в ігри та виконуйте з дитиною заспокійливі вправи
  • Можна ліпити з пластиліну;
  • Окреслити навколо себе «коло безпеки» – з нитки, наприклад;
  • Грати в настільні ігри (шашки, шахи);
  • Малювати;
  • Грати у слова, ігри в телефоні, в яких залучене просторове сприй­няття (наприклад, Тетрис).
  1. «Займіть» чимось аудіаль­ний канал дитини
  • Від виття сирен особливе на­вантаження у дитини на аудіальний канал сприймання, тому його по­трібно чимось «зайняти»:
  • слухати в навушниках аудіо­казки та музику;
  • співати, грати на чомусь, що є.
  1. Навчайте дитину правил безпеки
  • Де вона може зустрітися з вами або іншими родичами;
  • Де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок;
  • Не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відпові­дальний за безпеку.
  1. Довірте дитині відпові­дальне завдання
  • Покласти на дитину відпові­дальність, яка їй до снаги, напри­клад, доручити дитині слідкувати за іграшкою;
  • Попросіть дитину придумати казку про якогось персонажа, або уявити себе журналістом та про­вести репортаж з місця події тощо.
  1. Як відвернути увагу дитини
  • Виконуйте разом із дитиною рутинні справи;
  • Обіймайте дитину;
  • Жартуйте з нею;
  • Поїть дитину теплими напоя­ми, годуйте її чимось смачненьким;
  • Вмикайте на планшеті мульти­ки, серіали, розповідайте казки, іс­торії, читайте дітям вголос.
  1. Дозволяйте дитині вивіль­няти ненависть та злість
  • І для дорослих, і для дітей ви­являти злість (ненавидіти, лаяти­ся, кричати) – це здорова реакція. Можна це робити в ігровій формі:
  • Застосовувати гру «Злий бо­бер», наприклад, спочатку приду­мати злу тваринку і поводитися так, як, на вашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворити на добру тваринку. Потім – на людину;
  • Сльози та плач – теж нормально в цій ситуації, тому дайте дитині ви­плакатися. Після емоційного вивіль­нення дитині буде легше заснути.
  1. За панічної атаки виконуй­те вправи
  • Потерти кінчик носа;
  • Натиснути несильно на очні яблука з двох боків;
  • Витягувати якомога далі язи­ка – ніби намагаючись торкнутися грудної клітки;
  • Покласти руку на живіт, при­близно на 3 пальці нижче сонячно­го сплетіння, та постукати по цьому місцю;
  • Подивитися вправо, не по­вертаючи голови, – якомога далі на 15-20 секунд, потім перевести по­гляд прямо, потім подивіться вліво – якомога далі, потім знову прямо;
  • Лягти на спину і робити рухи ногами, як на велосипеді;
  • Розтерти точку між підмізин­ним (четвертим) пальцем та мі­зинцем – там знаходиться «точка паніки».

Психологи радять, що зараз як ніколи важливо бути близьким зі своєю дитиною. Менше сварити, більше обіймати та цілувати: “Тоді вона відчуватиме хороший емоційний фон та розкаже своїм батькам, якщо злякається. Не можна, щоб вона відчувала себе нелюбою і тримала всі емоції в собі”.

Чим зрозуміліше та доступніше батьки будуть пояснювати про війну, тим менш травматично діти будуть переносити воєнні події і з часом почнуть адаптуватися.

Дуже важливо, аби батьки були спокійними та тримали себе в руках, адже дитина насамперед зчитує стан дорослих, який вони транслюють через поведінку, голос та жести, а не слова.

 

Будьте здорові! Бережіть себе!

 

 

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області Дніпровські територіальні курси ЦЗ ТА БЖД (І категорії) Майстер виробничого навчання Оксана Шубіна