ПАМ’ЯТІ ЗАХИСНИКІВ – ПАНТЕЛЕЙМОНА СОБКА, ЄВГЕНІЯ БАТРИНАКА, ПАВЛА УМАНЦЯ ТА ВАСИЛЯ ЧОРНІЯ

Сьогодні річниці загибелі українських героїв, що віддали життя за свободу та незалежність України у боротьбі проти російського вторгнення. Ми схиляємо голови перед пам’яттю мужніх воїнів, які стали символом незламності та самопожертви.

Чотири Герої! Чотири втрачені життя! Чотири скалічені родини та долі! Їхній подвиг назавжди залишиться в наших серцях. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя за Україну.

Собко Пантелеймон Юрійович – 23-річний кадровий військовослужбовець ЗСУ, морський піхотинець, головний корабельний старшина МБАК «Кременчук» – качківчанин, загинув у Маріуполі 23 квітня 2022 року в страшних жорновах боїв. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та Козацьким хрестом ІІІ ст. Його відвага та самовідданість назавжди залишаться в пам’яті тих, хто його знав та шанував.

Батринак Євгеній Іванович – 26-річний військовослужбовець ЗСУ, стрілець-санітар механізованого відділення-бойової машини механізованого взводу, михайлівчанин, загинув поблизу села Богданівка Донецької області 23 квітня 2023 року внаслідок артобстрілу. Нагороджений почесною відзнакою 34 батальйону у 2020 році. Євгеній відважно виконував свій військовий обов’язок, захищаючи рідну землю.

Уманець Павло Леонідович – 40-річний кадровий військовослужбовець ЗСУ, лейтенант, командир взводу протитанкових керованих ракет стрілецького батальйону, ямпільчанин, загинув поблизу населеного пункту Невельське Донецької області 23 квітня 2023 року. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Павло був справжнім командиром, який завжди дбав про своїх підлеглих.

Чорній Василь Михайлович – 53-річний військовослужбовець ЗСУ, молодший сержант, стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу, загинув поблизу населеного пункту Невельське Донецької області 23 квітня 2023 року. Василь був прикладом мужності та відваги, його пам’ять житиме вічно.

Від болю та сліз розривається серце. Ми низько вклоняємося та висловлюємо глибоку вдячність за їхній героїзм. Ми пам’ятаємо кожного загиблого захисника! Кожного Героя! Їхній подвиг – це вічний приклад для наслідування.

Ми завжди пам’ятатимемо про ці втрати, про тих, хто віддав життя за нашу свободу. Їхня пам’ять житиме вічно.

«Вони загинули, їм сорому не мати,
Пішли у небуття спочити на віки.
Чи було легко їм своє життя віддати?
Мовчать – над ними лише тиша і вінки.
І прапор гордо на вітру тріпоче,
І серце втратою пронизано наскрізь,
І дивляться на нас такі живі і рідні очі,
Ми ж стоїмо, потупившись від сліз.»