Чорнобильська трагедія — це подія, що назавжди закарбувалася в історії людства. У Пристоличній громаді відбулися заходи вшанування пам’яті героїв-ліквідаторів, які віддали своє життя, щоб зупинити катастрофу. Мітинг-реквієм біля пам’ятника у Великій Олександрівці став символом вдячності та скорботи за загиблими.

26 квітня 1986 року світ побачив наслідки найстрашнішої техногенної катастрофи – вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС. Радіоактивне забруднення охопило не лише Україну, а й значну частину Європи. Викид радіації перевищував потужність атомних бомб, скинутих на Хіросіму та Нагасакі. Зупинити лихо змогли звичайні люди – пожежники, енергетики, військові, медики. Вони, без броні та гарантій, виявили неймовірну відвагу, їхня жертовність – приклад героїзму.

Сьогодні пам’ять про Чорнобиль знову набуває гіркої актуальності. З початку повномасштабного вторгнення, Україна неодноразово опинялася на межі нових ядерних катастроф. Російські війська захопили Чорнобильську зону, наражаючи на небезпеку як себе, так і навколишнє середовище. Окупанти рили окопи у «Рудому лісі», одному з найбільш радіоактивних місць на планеті. З березня 2022 року під контролем росії опинилася Запорізька АЕС, найбільша атомна станція в Європі. Ядерний шантаж став інструментом російського терору, а нещодавній удар дрона-камікадзе по об’єкту ЧАЕС лише підтверджує цинізм окупантів.

Пам’ять про Чорнобиль не стирається часом. Вона оживає у спогадах ліквідаторів, у вогниках лампадок. Ми не маємо права забути про цю трагедію, аби не допустити її повторення. Квіти, покладені до пам’ятника, промовляють про вдячність, біль та рішучість захищати світ від нових чорнобильських сценаріїв. Наша пам’ять — наша сила!