«Неможливо просто переступити через таку кількість горя. […] Весь цей жах, який тривав ці кілька місяців, ніби перекрив всі щасливі спогади. Досі головна моя асоціація з Маріуполем – безкінечний страх», – ділиться своїми спогадами жителька міста, ім’я якої просить не називати з міркувань безпеки.

Вона бачила, як люди гинули просто на вулиці, як вистрибували з вікон палаючих багатоповерхівок, як ловили голубів, щоб не померти з голоду. Каже, єдиним бажанням було – вижити або загинути миттєво разом з усіма.

Що довелося пережити під час блокади Маріуполя? На що Росія перетворює місто? Як відбувається фільтрація? Про все жінка розповіла Радіо Свобода.