У заяві МОН зазначено, що рішення про присвоєння вчених звань ухвалюють вчені ради, а затверджує Атестаційна колегія МОН. Міністерство підкреслило, що не розглядає індивідуальні рішення по кожному кандидату, а працює із зведеними переліками, поданими закладами освіти. Наразі у міністерства відсутні документи, які б могли скасувати рішення про присвоєння наукових звань Білоусу. МОН може розглянути можливість позбавлення звання лише у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності. Міністерство також наголосило на своїй принциповій позиції щодо академічної доброчесності та етики та запевнило про роботу над удосконаленням механізмів контролю та реагування.

Ситуація з Білоусом набула розголосу після звинувачень студенток у сексуальних домаганнях та харасменті. У відкритому доступі з’явилися докази, зокрема, особисті повідомлення інтимного характеру від викладача. Крім того, надійшло ще декілька звернень щодо його поведінки. Поліція відкрила кримінальне провадження, але, незважаючи на вимоги звільнення, Білоуса повернули на посаду. Даша Суворова, українська співачка, також висловилася щодо цієї ситуації, закликаючи до справедливого покарання та розслідування.

Згідно з офіційною заявою МОН, рішення щодо присвоєння вчених звань ухвалюються вченими радами закладів освіти, а Атестаційна колегія МОН лише затверджує ці рішення. Міністерство не має повноважень скасовувати рішення щодо окремих кандидатів, якщо немає відповідних юридичних підстав, наприклад, притягнення до кримінальної відповідальності. У випадку з Білоусом, МОН визначило, що підстав для позбавлення звання доцента немає. Проте, у міністерстві залишають за собою право ініціювати службову перевірку та скасувати рішення, якщо виникнуть обставини, які впливають на присвоєння звання.

Важливо зазначити, що скандал навколо Андрія Білоуса висвітлює проблеми академічної етики та безпеки студентів в українських вишах. Питання про те, як забезпечити справедливе розслідування таких звинувачень та захистити права постраждалих, залишається відкритим. Крім того, необхідні ефективні механізми контролю та реагування, щоб запобігти подібним ситуаціям у майбутньому. МОН декларує прихильність до академічної доброчесності, але реальні кроки для забезпечення цього принципу потребують подальшого вдосконалення.

Ця ситуація викликала широкий резонанс у суспільстві, підкреслюючи важливість питань гендерної рівності та боротьби з домаганнями в освітніх закладах. Реакція громадськості свідчить про необхідність більшої прозорості та підзвітності у прийнятті рішень, пов’язаних з академічними званнями та посадами. Також необхідна підтримка для постраждалих від домагань. Студентки Карпенка-Карого, які виступили з звинуваченнями, потребують захисту та підтримки.

Повернення Андрія Білоуса до роботи в університеті, незважаючи на звинувачення, викликає серйозні питання щодо ефективності існуючих механізмів реагування на випадки сексуальних домагань в освітніх закладах України. Відсутність негайної реакції на численні звинувачення, а також надання йому звання доцента, можуть підірвати довіру до освітньої системи та заохочувати безкарність. Хоча МОН і стверджує про свою прихильність до академічної доброчесності, фактична ситуація демонструє необхідність негайних змін у політиці та практиці.

Вас також можуть зацікавити новини: