Дорогий український народе!

Європейський народе!

Сьогодні ми відзначаємо День Гідності та Свободи, державне свято, що вшановує початок двох революцій – 2004 року та Революції Гідності десятиріччя тому. Цей день – нагадування про важливість боротьби за власні права, свободу та європейське майбутнє.

Десять років тому українці стали на шлях нової боротьби, проти беззаконня, спроб відібрати в нас європейське майбутнє. Тоді українці об’єдналися не лише проти чогось, а й насамперед за себе. Кожен за кожного. Це була перша перемога небайдужості, хоробрості та Революції Гідності, перемога народного спротиву та героїв Небесної Сотні.

Сьогодні ми маємо право сказати: це не просто прикраса площі, а реальний символ невід’ємності України від Європи, право на яку весь цей час доводить українська нація. Рік за роком, крок за кроком ми робимо все, щоб Україна стала частиною європейської родини. Наш статус кандидата й подальші переговори про вступ мають неодмінно завершитися повноправним членством України в ЄС, попри війну. Ми маємо гідність і не дамо відібрати в нас свободу. Ми повинні захистити свободу, щоб не втратити гідності, пам’ятаючи важливість боротьби.

Кожного разу, коли в нас хочуть щось відібрати, на спротив цьому стає все більше й більше людей. Від барикад Майдану до окопів Донбасу, від захисту демократичних цінностей до оборони суверенітету. 24 лютого 2022 року вся країна піднялася на захист, борючись і б’ючись. Усі, хто не злякався гумових куль, світло-шумових гранат тоді, ні зброї й техніки другої армії світу тепер. Хто не боявся виходити за свободу, загорнувшись в український прапор. На майдані Незалежності в Києві тоді, на площі Свободи в Херсоні торік. Усі, хто самовіддано витягав поранених на Інститутській тоді, і всі, хто робить це зараз на полі бою. Вони знають: треба боротись і битися кожен за кожного, за одну будівлю чи за цілий регіон, за одну вулицю чи лівий берег всієї країни.

Сьогодні твориться новий виток нашої історії. І саме від нашого покоління залежить, який напрямок вона отримає. Ми маємо зробити все, щоб майбутні покоління питали: чи могло бути інакше? Щоб в нашому календарі поруч із Днями Незалежності, Державності, Соборності, Гідності та Свободи з’явився День Перемоги. Перемоги України.

В історії України, як і кожної держави, є темні та світлі сторінки. Часи розквіту й періоди руїн. Від Європейської площі, яка зазнавала різних перейменувань, ми бачимо важливість правильного вибору на перехресті історії. Неправильні рішення призводять до втрати державності, міжнародної підтримки. Тоді програємо ми всі. Україна, Європа, світ.

Ми сильні. Маємо бути сильними, бо тільки в сильних вірять, тільки сильні творять майбутнє. Заради нових часів, коли центральні площі наших міст отримають нові й назавжди незмінні назви. На честь героїв, визволителів Маріуполя, Бердянська, Мелітополя. На честь звільнення Донбасу, Криму. На честь возз’єднання України у своїх кордонах. Нехай через роки й століття в школах питатимуть: хіба могло бути інакше?

З Днем Гідності та Свободи, великий народе! Сильний народе сильної країни!

Слава Україні!